Політичний аналітик Олександр Солонько

Схильність деяких «народних обранців» тримати українців за повних ідіотів не дивує, але всьому має бути хоч якась межа.

Звісно, кого не запитай, то майже всі за те, щоби скасувати недоторканність депутатів.

От тільки ми зіткнулися із ситуацією, коли депутат ставить підпис під законопроектом, яким передбачається скасування депутатської недоторканності, а потім підтримує намагання блокувати його рух законодавчими процедурами. Тут виникає питання не тільки до відповідальності, а ще й до розумових функцій. Або і психічних, бо у випадку, коли політик клянеться в своїй підтримці скасування недоторканності, а потім робить протилежне, попахує шизофренією. Роздвоєнням особистості.

Хоча, ми ж всі розуміємо, що все більш прозаїчно. Ці депутати просто брешуть. Нещодавно ця брехня була виражена цілком відкритими діями нардепів.

В чому, власне, справа. Як вам напевне відомо, що в парламенті зареєстровано два законопроекти, що мають скасувати депутатську недоторканість. № 6773 від «Свободи», під яким Юрій Левченко зібрав 158 підписів депутатів, та майже ідентичний Петра Порошенка, тільки ним питання відтермінується до 2020 року із можливістю пролонгації цього терміну на невизначений час (простою більшістю в 226 голосів).

Так от 20 вересня у ВР розглядалися постанови про продовження роботи над цими законопроектами. І депутати провалили постанову, яка стосувалася свободівського проекту № 6773. Тобто проекту, який передбачає скасування недоторканності негайно.

І чи не цікаво вам було би глянути хто серед нардепів-підписантів проекту 6773 не підтримав це процедурне рішення? І чи є такі взагалі (спойлер – є)?

Дехто з підписантів утримався, а дехто просто не опустив руки на пульт для голосування.

Зокрема утрималися:

Оксана Білозір – БПП (певно вирішила своєрідним чином приєднатися до інших горе-«митців» у їхньому флешмобі «ідіть в ср@ку», тільки посилає вона не Барну та інших колег депутатів, а українців);

Новак Наталія – БПП;

Мельничук Сергій (був у Ляшка потім де тільки не був);
Шинькович Андрій – БПП (певно Герега сказала, щоб зав’язував у політика гратися);

Співаковський Олександр – БПП (мабуть вчений ступінь в голову вдарив).

Ще більше із підписантів (наголошую на цьому черговий раз, бо вони ж технічно теж ініціатори проекту, проти роботи парламенту над яким проголосували) просто вирішили не голосувати. Певно, нічого кращого не придумали.

Серед них, наприклад:

Юлій Мамчур – БПП (розкручений герой з кримської військової частини щось не дуже відповідає реноме);
Максим Поляков – Народний фронт (політрепресований ти наш, певно перспектива криміналу повпливала);

Сергій Соболєв – «Батьківщина» (а Юля то «за» проголосувала);

Остап Єднак – до серпня 2015 року «Самопоміч» (ще один крутий реформатор);

Кацер-Бучковська Наталія – Народний фронт (це хто взагалі?);

Балога Віктор (питань нема, все ясно);

Бонус.

Великий антикорупціонер Віктор Чумак утримався, але він хоч не став прикидатися й підписувати.

Про таких як Герасимов, Третьяков, Князевич взагалі мовчу. Тут в принципі коментарі зайві.

Мотивація цих людей не зрозуміла, адже провалом постанови вони не доб’ються того, що закон 6773 не може бути ухвалений парламентом. Проте, обличчя свої черговий раз продемонстрували.

І це ще я не став розбиратися хто картки для голосування повиймав зі слотів. Так чи інакше, всі ці люди мають нас за дурнів. Такі голосування – це свідчення того, якою на справді є якість українського парламенту. І лакмусом, котрий має допомагати робити свій вибір на дільницях. Щоб знову не перемогли гречка та нереальні обіцянки.

Лінк на результати голосування додаю:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=20079

Джерело: Олександр Солонько