Аналітик Олексій Арестович

Ми почнемо вигравати війну, коли у масовій свідомості розпадеться пропагандистська зв’язка «АТОшник = бездоганний герой».

Це – живі люди. Які можуть помилятися, робити помилки, порушувати закон, скоювати злочини.

На війні люди, зазвичай, не стають кращими, хоча і так буває.

Вони там стають самими собою.

Я зустрічав людей, які пройшли три війни, але як були дурнями, солдафонами та маразматиками, так ними і залишились (якщо не спаплюжились ще більше).

У солдаті треба бачити, насамперед, живу людину. З усіма її слабкостями, з усіма її чеснотами.

Саме живі люди захищают країну. Не гарні картинки та не героїчні уявлення.

Саме живі люди, а не драйвові відеокліпи колись підуть вперед повертати окуповані теріторії.

І чим більше ми бачитимемо у них живих людей, тим надійніше ми їх до того зможемо підготувати.

Тим краще ми зможемо допомогти їм повернутися до цивільного життя.

Часи простих, лубочних міфів минають, у світі і в Україні змінюється черговий такт історичної драми.

Ті, хто обирають блукати хащами простеньких, надійних, чорно-білих уявлень – програють.

Час починати працювати з реальністю – такою, якою вона є.

Джерело: Алексей Арестович

БЕЗ КОМЕНТАРІВ