Олексій Арестович: Коли держава не може заборонити, обмежити, наказати – це не держава

Аналітик Олексій Арестович

Тут мені багато стали закидувати (у зв’язку з темою заборони російських програмних ресурсів), що, мовляв, «…Ви хочете, щоб у нас було, як в Росії».

Друзі, ви помиляєтеся.

Я не хочу, щоб у нас було, як в Росії.

Я хочу, щоб у нас було набагато гірше, ніж в Росії.

Я хочу, щоб держава, у відповідь на спробу обійти її вказівки щодо національної безпеки, не лише бухтела щось там у відповідь, не просто влаштовувала маски-шоу у «провідних ІТ-кампаній з міжнародним авторитетом», а, бажано, ще б сильно била по головах усіх цих «…авторитетних спеціалістів» та «…лідерів думок» під час цих заходів.

А потім ще вела довге і ретельне розслідування – чому саме ці «…авторитети» заявляють протест щодо державних приписів у питаннях нацбезпеки. І на чиї саме гроші вибудовано цей «провідний бізнес».

Детектор брехні до дупи і лампу в очі.

А інша частина держави, наприклад, парламент, мав повний, суворий та незалежний контроль відносно того, кого, як і за чиїм рішенням побили та нахилили. І кому якою лампою куди світили.

А судова частина держави слідкувала за тим, щоб виконавча та законодавча гілки держави між собою не змовлялися.

А громадськість та ЗМІ дивилися, щоб усі три гілки не брали на себе забагато.

О це і буде Держава. Така держава, як у Росії, де держава послушно давить суспільство заради кооператива «Озеро», нам не потрібна.

Нам потрібна така, яка у взаємодії з суспільством спільно вирішує питання загального блага – кожна частина, згідно власної компетенції.

А коли держава не може заборонити, обмежити, примусити, наказати – це не держава.

Тоді ця «держава» і втрачає територію, гроші та житті громадян.

Ви ж мене знаєте – я за максимальну можливу у даних умовах свободу.

Так ось, за диалектикою, максимальна свобода може бути забезпечена лише через необхідний контроль та обмеження.

Слід, зазначити – «жорсткий контроль, але достатній і не більше».

Найбільш вільна країна у світі – США, має чи не найсуворіші у світі механізми контролю.

Решта – популізм та невігластво.

Діалектика – штука така.

Вчили у школі діалектику?..

Джерело: Олексій Арестович

БЕЗ КОМЕНТАРІВ