Аналітик Олексій Арестович

Небайдужі українці четвертий рік топлять один одного, намагаючись довести, що саме їхня «унікальна програма порятунку» краще всього відповідає на запитання – що треба зробити в Україні.

Любі і кохані. «ЩО треба зробити» – це найдешевший товар на політичному ринку. За пучок п’ятачок.

Скільки має бути розбито голів, щоб ви нарешті задалися вірним (та найдорожчим) політичним питанням – «ХТО буде робити?».

Ось тоді ілюзії, за які ви вбиваєте один одного, щезнуть і з’явиться надія побачити реальність такою, як вона є: Нема кому.

Ви тут звикли бідкатися, що справи в Україні йдуть погано. Це від того, що вони йдуть погано персонально у вас.

А у вас вони йдуть погано тому, що ви і є те саме «нема».

Насправді, ситуація з кадрами для змін в країні настільки погана, що справи мали б йти набагато гірше. Набагато, набагато гірше.

Те, що ми більш-менш просуваємося не найгіршим з можливих коридором, я можу віднести лише на рахунок прямого піклування Господа Бога про Україну та самовідданої праці на тактичному та (дуже рідко) оперативному рівні, деяких небагатьох здатних.

На стратегічному – все дуже погано. Кадрово погано. Це і є наша реальність. Якщо хочете її здолати, зосередьтесь на ХТО. А серед ХТО найголовніший об’єкт уваги – ви самі.

Якщо ви хочете змін, треба вдосконалювати не стільки плани реформування галузей, скільки власні морально-вольові та інтелектуальні якості.

Бо у народа усіх рангів та ступенів така каша у голові та сміття на душі, що мене не полишає відчуття безперервної участі в грандіозному шоу Comedy-people, з окремими підкастами comedy-women, comedy-man, comedy-administratsia, comedy-oppositsia, comedy-reformatory, та comedy – contr-revolutsia.

Коли ви зосередитеся нарешті на ХТО, ви побачите, що ми перебуваємо у полоні старовинної талмудичної загадки: Як в огні скувати щипці, якщо для цього вже потрібні щипці?..

Четвертий рік ви закидаєте один іншого простирадлами з планами порятунку. Багато врятували?..

Ви «кошмарітє» плани один за одним, гадки не маючи, як їх втілити у життя. Усе сподіваєтесь, що хтось прийде, врятує, порядок наведе? Здійме ваш великий план на прапор і, нарешті, оцініть ваш великий порив?.. Прикріпіть орден на груди під час великого зібрання народу?..

ХТО має виконувати ваші великі програми? Олігархи? А навіщо це їм? У них є власні програми. Ви хочете здолати олігархів? Маю вас розчарувати: у теперішній момент вони гравці класів на десять вище за вас.

Ви сподіваєтесь на революцію, яка «змете і знищить»? У меня для вас погана новина – це революція сподівається на вас. Поки ще марно.

Ви не складаєте жодної конкуренції контрреволюції. Вона вас не боїться. Це ви боїтеся. Вона вас ошукує та скуповує пачками. А ви мрієте на кухнях про те, як будете її карать.

Реформувати економіку/країну/ситуацію не складно. Складно реформувати тих, хто має реформувати економіку. Особливо, якщо це – ви самі. Вдосконалюйтесь у не прописанні реформ, а в їхньому проведенні в життя. Тоді ви, може, зрозумієте, справжній обсяг та складність завдань, які перед нами стоять. Не даруйте один одному плани реформ. Краще даруйте дзеркала. Там, з їхніх таємничих глибин, вам в очі гляне таємниця вашої перемоги.

Зробіть так, щоби презирство в її очах змінилося нарешті на повагу та здивування.

Джерело: Алексей Арестович

  • galia sku

    Запугали? Заплатили? Раньше говорил иначе.