Олексій Арестович: Європейське 8 Травня в Україні – це спроба створити антикульт

Аналітик Олексій Арестович

Міф про «велику перемогу» був головним системоутворюючим мифом Радянського союзу. Свого часу (десь у середині 60-х) він майже остаточно замінив для СРСР його первісний міф – «Мрію про звільнений світ» (7 листопада) і майже розчавив до 80-х іншій радянський міф – «Про світле майбутне» (12 квітня). З 1965 року СРСР йшов уперед, озираючись назад, і, врешті-решт, звернув собі шию.

Тепешня українська боротьба за «альтернативне (європейське) «9 Травня», що святкується 8-го – це те саме віддане служіння тому самому радянському «Міфу-про-велику-перемогу», тільки вже шляхом боротьби з ним.

З точки зору звичайної психології – спроба активно співчувати подіям 70-річної давнини, з якими у вас не має прямих або асоціативних зв’язків, – це ознака доволі важкої психічної хвороби.

Спроба боротися з психічно хворими шляхом піднесення альтернативної хвороби – це вже розлад на розлад, це ще й розлад вторинності.

Україна досі – у пастці епігонства, вічної вторинності, коли головні її міфи пишуться у Москві, або Брюсселі, а єдине, що є в нас самостійного (у царині створення Міфу власної історії) – це спроби створення антикультів.

Навіть міф «визвольної боротьби», який, нібито, видається самостійним, є міфом боротьби з міфами Варшави, Берліна, Москви, Стамбула. А не за Київ.

Для мене Україна стане незалежною від російсько-радянської спадщини, коли і 9-го, і 8-го травня стрічка буде заповнена кошенятами та шашликами і не буде ні боротьби, ні антиборотьби. І ба більше – не буде, Боже збав, ніяких «…державних заходів» з цього приводу. Хоча я і не проти подивитися пару яких-небуть цікавих досліджень щодо Другої світової.

Джерело: Алексей Арестович

БЕЗ КОМЕНТАРІВ