Глава Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко

Чим більше маєш справу з офіційною статистикою, тим більше розумієш паралельні виміри нашого життя. Хочу почати з того хорошого, що з’явилося в Україні цьогоріч – це офіційна статистика в новому вигляді, включаючи аналітику. Вона за своєю подачею вже починає бути схожою на європейську. У той же час регулярність її надання породжує запитання, коли країна у середині березня не знає даних за лютий. І ця затримка в оприлюдненні офіційної статистики стає все більшою. Найімовірніше, цифри говорять значно більше за слова.

Дані Держстату в звіті «Витрати і ресурси домогосподарств України за 9 місяців 2017 року» свідчать про те, що українці стали споживати хліба, хлібопродуктів, м’яса, м’ясопродуктів і сала на 2% більше. При цьому офіційна статистика за весь 2017 рік говорить про падіння виробництва хліба на 7%, а м’яса всіх видів – на 0,5%. Якщо хліб ми не імпортуємо, а виробляти стали менше, то незбігання пояснити важко. Теж саме з м’ясом, тому що його імпорт скорочується, а експорт вітчизняного збільшується. Такі розбіжності говорять про дві речі: по-перше – зростання тіньового сектора, по-друге – усе менша точність статистики.

Також за цим звітом середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства, тобто сім’ї за 9 місяців 2017р., склали 7680 грн. При цьому міська родина отримувала в середньому за місяць 7750 грн, а сільська – 7540 грн. Це слабо співвідноситься із середньою заробітною платою за той самий період, із січня по жовтень минулого року – 6850 грн. Такі дані говорять про те, що в середній українській родині працює одна людина. Інша або є безробітною, або отримує соціальні виплати. Інакше пояснити різницю між середньою зарплатою та доходом усієї сім’ї лише в 930 грн важко.

Українець харчується на добу в середньому на 54 грн, тобто $2. Середньомісячні доходи домогосподарства за 9 місяців 2017 року зросли порівняно з січнем – вереснем 2016 в цілому по Україні на 30%. А оскільки інфляція становила 14,6%, то робиться висновок про підвищення купівельної спроможності. Але за 54 грн на день нічого, окрім найпростіших продуктів, не купиш. Але вони навіть за статистикою зросли значно більше – м’ясо в середньому на 40% за рік, а овочі – на 35%, а вартість борщу зросла на 50%. Тому говорити по зростання добробуту передчасно.

Українці все менше отримують доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості. За 9 місяців минулого року їх частка знизилась на 1% порівняно з 2016 роком. Ми бачимо зменшення середнього класу в країні, основу якого складали, насамперед підприємці. Головним роботодавцем усе більше стає держава.

Оскільки 93% всіх грошей, які українці заробляють, ідуть на споживчі потреби, то не відбувається накопичень, у тому числі в банківській системі. Необхідно розуміти, що значна частина населення має борги, які будуть гаситися ще мінімум упродовж року після збільшення реальних доходів. Тому зростання банківського кредитування за рахунок переважної більшості людей в найближчі роки малоймовірне.

Жителі сільської місцевості витрачають на харчування більше жителів міст – 53%, споживаючи більше картоплі в 1,6 рази, хліба і хлібопродуктів, а також цукру – у 1,2 рази. Та й безробіття серед тих, хто мешкає поза містами, значно вище.

Продовжується розшарування доходів. Співвідношення мінімальних доходів серед найбільш забезпечених 10% населення до максимального рівня серед найменш забезпечених 10% населення збільшилося в 3,1 рази. Лідером за найбільшими доходами географічно є Київ, де середня заробітна плата фактично в 2 рази вища середньої по Україні. А за галузями найкращим роботодавцем є держава, яка значно збільшила заробітну плату держслужбовців та правоохоронних органів, розраховуючи на зменшення корупції та більший професіоналізм. Якщо перша мета – зменшення побутової корупції – частково досягнута, то друга – збільшення компетенцій – ще є далекою.

Джерело: Олексій Дорошенко

БЕЗ КОМЕНТАРІВ