Голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко

Після того, як країна дізналася про заробітну плату керівників «Укрпошти» Ігоря Смілянського та НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва, у суспільстві почалось обговорення доходів високопосадовців. Доходи керівників державних підприємств значно вищі за міністрів, оскільки це дозволено українським законодавством. Я є прихильником того, що державний сектор повинен мати велику заробітну плату, щоби його працівники були ефективними та не піддавались на спокуси корупції. Тоді там будуть працювати найкращі в країні люди.

Слово ефективність їхньої роботи є ключовим, оскільки саме вона є сьогодні під питанням. Після фактично повного перезавантаження в 2014-2015 роках центральні органи влади стали більш прозорими, але менш професійними. І питання професійності постає навіть за декілька років після того, як відбулось оновлення нижньої, середньої та вищої ланки чиновників.

Згідно з Законом України «Про державну службу», який набув чинності 1 травня 2016 року заробітна плата державного службовця складається з шести складових: 1) окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг; 4) виплати за додаткове навантаження в зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього службовця; 5) виплати за додаткове навантаження в зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою за рахунок економії; 6) премія місячна, квартальна та щорічна.

Цією ж статтею 50 Закону «Про державну службу» із 1 січня 2019 року передбачено, що загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30% від його посадового окладу.

Посадовий оклад будь-якого міністра в нашій країні був встановлений на 2018 рік у розмірі 18 тис. грн, першого заступника – 15,8 тис. грн, а заступників – 14,5 тис. грн. За підсумками І півріччя минулого року в середньому керівник міністерства, включаючи замів, отримував 69,8 тис. грн, із яких посадовий оклад складав лише 15,5 тис. грн, або 22% від доходу.

На середину минулого року дохід керівництва міністерств складався на 37% із надбавок за навантаження, зокрема із розробки нормативних актів, 22% – із окладу, на 13% – із матеріальної допомоги, на 9% – із премій, на 7% – із надбавок за вислугу або ранг і на 11% – із інших виплат.

У той час, на червень 2018 року, за даними Державної служби статистики, середня заробітна плата в Україні складала 9,1 тис. грн, у тому числі в Києві – 13,6 тис. грн. А в агросекторі вона дорівнювала 7,5 тис. грн, в промисловості – 9,6 тис. грн. Тобто заробітна плата міністра або його заступника майже в 8 разів вища за середньостатистичну зарплату. Це достатньо для того, щоби людина віддавалась своїй роботі та не поглядала «наліво».

Даний аналіз охоплює 16 міністерств із 18. Міністерство у справах ветеранів було створено лише наприкінці минулого року, а Міністерства регіонального розвитку та юстиції не надали інформації щодо заробітної плати. Та й правда, а для чого? Щоб якісь платники податків рахували їх гроші…

Виводи які можна зробити полягають в тому, що держава почала відповідальніше ставитись до працюючих в держсекторі, але постає питання професійності роботи державного апарату, у тому числі відповідальності керівників за приховування інформації щодо розміру доходів працівників державних структур, які вони очолюють.

Джерело: Олексій Дорошенко