Олег Гладковський є близьким приятелем президента Петра Порошенка

Син заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор причетний до схем із розкрадання в оборонному комплексі України. Сам Олег Гладковський є близьким приятелем президента Петра Порошенка. Про це йдеться у розслідуванні програми Bihus.info.

За інформацією журналістів, Ігор Гладковський 2015-го разом із друзями організував постачання контрабандних російських деталей для військової техніки. За корупційною схемою, державні оборонні підприємства переплачували за товар у кілька разів, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки та давало на них згоду.

Журналісти-розслідувачі заявляють, що восени 2018 року отримали анонімний лист із архівом листувань фігурантів схеми і за своїми даними встановили, що лист є автентичним.

Другим учасником схеми, крім Ігоря Гладковського, був його товариш Віталій Жуков. Він працював в «Укроборонпромі», звідки звільнився 2014 року, перейшовши у приватний сектор. За даними журналістів, він відповідав за «оформлення документів».

«Завдяки зв’язкам у концерні у Жукова був доступ до найціннішого – інформації. Він заздалегідь знав про графік виробництва і потреби заводів. Залишалося тільки домовитись про ціну», – йдеться у розслідуванні.

Третій учасник схеми – Андрій Рогоза. Автори розслідування називають його «спеціалістом із контрабанди».

За даними розслідувачів, Ігор Гладковський вирішував питання на найвищому рівні, узгоджуючи договори, зокрема, через свого батька. А Жуков і Рогоза займалися так званою поточною чорною роботою – безпосередньою організацією поставок, домовленостями з постачальниками і переказом коштів.

За даними журналістів, через три основні фірми-прокладки Гладковський з «партнерами» заробили щонайменше 250 мільйонів. Зокрема, такою фірмою була «Кузня на Рибальському», яка раніше належала Петру Порошенку.

Водночас розслідувачі припускають, що справжній заробіток від схеми був значно більшим.

Гроші учасники схем відмивали і переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.

Державні заводи, які закуповували контрабандні запчастини, імітували проведення чесного конкурсу, розглядаючи як учасників лише компанії-прокладки Гладковського-Жукова-Рогози.