Трудоголікам тут не місце…

Без курйозів «слуги» українського народу й тижня не проживуть. InfA стежить за цією яскравою діяльністю і презентує чергову п’ятірку дурощів вітчизняних можновладців.

5 місце

У сесійній залі нашого парламенту може статися будь-що: бійка стільцями, перестрілка яйцями, світло-шумове шоу чи раптові палкі обійми. Чому? Бо персональний склад Ради за набором психологічних і психічних характеристик скорше нагадує щось середнє між божевільнею і «важким» класом молодшої школи.

Так, у перший сесійний день деякі, сказати б, державні мужі вирішили побавитися в паперові літачки. Перефразовуючи народну мудрість, «чим би дитя не тішилося – лише б інших не чіпало». Браво, діточки! Тим паче, що без травматизму.

Одне зауваження: хто там потрапив у кадр із літачком? А-а-а, добродій Бобов не інакше як планує повітряну втечу із Шоушенка? Ну-ну…

4 місце

Найнужденніші представники населення України – міністри та чиновники – перед Новим роком  виплатили самі собі величезні премії. Ну а як ви хотіли? Дороге авто як скажене жере бензин, відпочинок на Мальдівах і Сейшелах теж, знаєте, задоволення не з бюджетних… Так що просто довелося запускати руки в державний гаманець!

До речі, юристи констатують: дієвих запобіжників проти «преміальних» зловживань українських чиновників досі так і немає. Особливо цинічно виглядає це, коли ці щедрі бариші оформлюють як «доплату на поліпшення соціально-побутових умов».

Ось заступник міністра оборони отримав премію в майже 300 тисяч гривень, міністр культури видав заступникам премії по 100 тисяч. Так і живемо в суспільстві рівних можливостей – у нас тут не якась там Норвегія чи Швейцарія – на фінансову допомогу може розраховувати кожен охочий чиновник або нардеп, хто втомився поневірятися в чергах за делікатесами та квитками на райські острови тричі на рік!

3 місце

На цілковито незалежному телеканалі «Україна» щодня протягом уже трьох років розповідають про шляхетну благодійність нашого з вами Ріната Ахметова. Починає здаватися, нібито це єдина тема, на яку в журналістів «України» геть немає алергії. Так, наприклад, про гуманітарну допомогу від Ахметова за тиждень, що минув, доблесні медіа-слуги Ріната розповіли аж ОДИНАДЦЯТЬ разів! Чим вам не «Карфаген має бути зруйновано» наших днів?

Але неприємності з’явилися, звідки не чекали, що називається – «передали куті меду»… Самопіар на власному каналі почав викликати саркастичний сміх.

А тим часом маховик прославляння Ріната набрав таких обертів, що канал дійшов до повного абсурду – розповів про … Музей благодійності Ріната Ахметова, увічнивши доброту свого власника – Ріната Ахметова.

Як тут не пригадати старий анекдот часів «застою», що добре ілюструє гниль колишньої імперії: «До сторіччя Владіміра Ілліча Лєніна Орден Лєніна нагородили Орденом Лєніна!».
Ох, аж неспокійно стає за світле майбутнє добродія Лє… Ахметова.

2 місце

Україна – одна з небагатьох держав у Європі, де жінок у парламенті небагато. Але пояснення тут насправді просте: жодної статевої дискримінації – просто ті, що вже там є, настільки яскраві, що нам і їх наразі вистачає.

Ось, скажімо, цього тижня Інтернет потішила пані з косою. Обговорювати й жартувати зі змін її іміджу користувачі соцмереж ніколи не стомляться. Подейкують, Юля аж так омолодилася, що алкогольно-тютюнових відділах уже регулярно запитають паспорт. Проблема!

1 місце

Відсутність у парламенті третини нардепів  – це звична справа. А ось відсутність півтора місяці на робочому місці міського голови – щось цікаве і нове.

Після однієї відпустки одеський градоначальник пан Труханов, схоже, не остаточно відновив свої сили, тож знову, як той літак при нельотній погоді, заклав крутий віраж – і пішов на друге коло, себто знов на відпочинок.

Якась інтрига по-одеськи виходить, адже куди зник мер – у місті не знають. Утім, одеситів, схоже, не хвилює, що місто лишилося без хазяїна. Одні вірять, що мер вирішує важливі справи, інші навіть радіють, що його немає. А є й ті, хто з цього відверто глузує – створили чат-бот для Telegram під назвою «Труханов слухає» для віртуального «спілкування» з міським головою. Почати діалог потрібно з фрази «де Труханов?».

Далі буде.

Попередні дурощі: туттуттуттуттуттуттуттуттуттуттуттуттуттут і тут.