Політолог Петро Олещук

Всі коментують інтерв’ю Зеленського. Це, до речі, показово, бо там, власне, нічого «смішного» не було. Типовий політичний виступ. Отже, Зеленський як політичний діяч непомітно «вкотився» у вітальню української політики.

Дивно, що дехто з колег вважає за підсумками інтерв’ю, що Зеленський не балотуватиметься. Якраз я більш ніж переконаний тепер (відсотків на 90), що балотуватиметься.

Адже видно, що до інтерв’ю Гордона він готувався (хочете зрозуміти, що таке «політично-непідготовлене інтерв’ю митця» – подивіться Винника). І готувався саме таким чином, аби максимально «розкидати» політичні «зачіпки» для власного виборця, і одночасно не сказати чогось, що могло б зашкодити його рейтингу.

Ну а те, що не сказав, що балотується, а «думає про це» – це теж цілком логічно. Поки що його рейтинг рухається вгору без будь-яких офіційних декларацій. Навіщо поспішати? Але думаю, що повторювати помилки Вакарчука (тягнути нескінченно довго і просити себе вмовляти) він не буде. Тож відкрита декларація участі у виборах, мабуть, чекатиме на нас дуже скоро.

Щодо самого змісту інтерв’ю. Як на мене, є у нього одна корисна для політика риса – реалізм у розумінні власних можливостей.

Зокрема, у розумінні того, що рейтинг на даний момент – це навіть ще не «аванс» йому як політику, а просто протест та своєрідне вираження невдоволення. Його, як політика, просто ніхто не знає. Тож вдавати з себе у цій ситуації «месію» – марна справа.
Але свого потенційного, вічно незадоволеного виборця, він, здається, відчуває. Тому і озвучує близькі для цього виборця ідеї: мінімізація ролі держави, практика референдумів, один термін для президента тощо. Хоча тут, мабуть, є і потенційна проблема для нього як політика, адже не ясно, наскільки до подібного «лібералізму» готові всі його виборці?

Ну, і про «клоуна», яким його називають «апологети» діючого президента. Насправді, у публічному просторі значна частина депутатів від провладної більшості виглядає більшими клоунами. У Зеленського в інтерв’ю, до речі, все було значно серйозніше, ніж під час більшості засідань ВР. Ну, коли депутати починають розігрувати всі свої вистави у жанрі «патріотичне травесті», або влаштовують черговий реслінговий чемпіонат перед камерами. Вони розмили межу «серйозної» і «несерйозної» політики, тож тепер сказати, хто «серйозний», а хто «несерйозний» політик – важко. Але ясно, що тут теж у Зеленського є певна проблема, адже частина виборців буде, очевидно, сприймати його як «Голобородька», а частина – чекатиме чогось якісно іншого. Цікаво буде, як він це сбалансує.

В принципі, нічого нового. Думаю, всі давно чогось подібного чекали. Не бачу підстав для здивування.

Джерело: Петро Олещук