Політолог Петро Олещук

Їду в трамваї та виконую важливу функцію. Закриваю ногою поламані двері. Це жодним чином не є самоуправством, адже цю місію мені доручив сам кондуктор, коли тікав у інший вагон. Я деякий час сумлінно виконував обов’язки, але потім замислився: чи не маю я право на знижку з восьми гривень за подібну допомогу «Київпастрансу».

П.С. Не знаю, яке цього літа було підвищення тарифів на моєму житті, але я знаю, що буде вічно. Вбиті трамваї із вічно поламаними дверима, де основна форма ремонту – якась дерев’яна споруда, що не буде давати їм розвиватися.
Люди кажуть, що десь у віддалених від Троєщини районах ходять нові трамваї. Не знаю, чи вірити в це, чи ні, але такі легенди ходять.

Джерело: Петро Олещук