Політолог Петро Олещук

Коли деякі наші нардепи називають свої «партії» ідеологічними, це викликає подив і скепсис. Але потім починаєш думати, що, мабуть, вони праві. Просто у декого не класична ідеологія, відома усім з підручників, а щось нове.

Корупціонізм – реальна ідеологія не однієї потужної політичної сили. Проте вона поки що не сформульована у вигляді якогось документу. Наприклад, маніфесту. Мабуть, тому, що тим, хто її втілює у життя, не залишається часу на теорію. Тут практикою займатися треба!

Я хочу допомогти цим щирим людям у формулюванні Маніфесту.

Маніфест корупціонізму

  1. Хтось народжується, аби «пахати», хтось – аби витрачати.
    2. Усіх – багато, а всього – мало, тож всього на всіх не вистачить, тому перелік «всіх» має бути жорстко обмежений.
    3. Виборець завжди зрадить, а кум – ніколи.
    4. Основа України – сім’я. Список сімей додається.
    5. Україна в оточенні ворогів, які хочуть її розікрасти. Випередити ворога – святий обов’язок патріота.
    6. У бюджеті гроші захищені погано, а у своєму підвалі – добре.
    7. Посада – «вождю», заводи – «сім’ї», гроші – нікому.
    8. Куплена посада більше цінується.
    9. Якщо сто разів повторити, що корупція – вимушена, то можна повірити і самому.
    10. Добре слово і мішок грошей завжди ефективніші ніж просто добре слово.
    11. Кому це не подобається – той ворог.
    12. Важко жити у світі в оточенні зрадинків, агентів, ворогів та заздрісників. Гроші – єдина розрада.

Джерело: Петро Олещук