Політолог Петро Олещук

Країна легких рішень. Мене бентежить, як у нас всі кидаються повторювати «прості відповіді» на непрості питання, не намагаючись самостійно осмислити те, що відбувається.

  1. «Поганий суд відпускає корупціонерів». Ні на хвилину не сумніваючись в корупційних метастазах, що вразили вже давно українські суди, я чудово розумію, що суддя діє у межах повноважень, які йому надав законодавець. І відпускає корупціонерів під заставу тому, що МОЖЕ. То де тут головна проблема?
  2. «Треба позбавити можливості випускати корупціонерів під заставу – і корупція буде переможена». Стоп. Застава – це не заміна покарання. Це запобіжний захід. Так само, як і утримання під вартою. Саме це утримання – це ще не покарання. Яка різниця, якщо корупціонера затримають на якісь час, а потім відпустять у суді? Як це часто у нас і трапляється? Сам по собі запобіжний захід має значення, але це ж не вирок?

Розуміючи все це, я також розумію, що наступні пару тижнів наші політики будуть лише повторювати все викладене мною вище.

Джерело: Петро Олещук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ