Політолог Петро Олещук

За кар’єрою Аброськіна, так уже трапилося, слідкую давно. Не те, щоб він сам був хоч чимось цікавий, але є один момент, який привернув мою увагу давно.

До 2014 року Аброськін був замначальника УМВС в Севастополі. Власне, там він і служив в міліції з 1994 року.

Не треба казати, що являли собою органи «української влади» у Криму та Севастополі. Власне, це вони і показали всі 2014 року, масово та безпроблемно присягнувши окупантам.

Що робив під час анексії Аброськін – загадка. Даних про це немає, сам він ніколи нічого не розказував. Але факт лишається фактом. Севастопольська міліція, будучи представником української влади, жодного опору російській окупації не чинила і масово перейшла на службу окупантам.

Аброськін же через деякий час «сплив» у Києві, а потім почав робити дуже швидку кар’єру, уже в листопаді очоливши правоохоронців Донецької області.

Тобто, замість того, аби розібратися, як здали Севастополь – його направили слідкувати за порядком у іншій «фронтовій» зоні.

І тепер він вже замначальника поліції.

Я не можу гадати про причини такого росту, але можу припустити, що запорукою є два фактори:

– серйозний компромат «кримського періоду», який лежить десь на вищому рівні МВС у «папці», та дозволяє дивитися на нього як на контрольовану фігуру (підозрюю, що компромат може стосуватися якраз місяців після анексії Криму Росією);

– готовність виконувати будь-які накази та особиста відданість керівництву, що було продемонстровано під час подій «блокади ОРДЛО».

Інших пояснень у мене немає.

Джерело: Петро Олещук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ