Політолог Петро Олещук

Є НАТО.

У НАТО будь-яке стратегічне рішення може бути заблоковане, приміром, Угорщиною. Але та сама Угорщина не може надати реальної збройної допомоги якомусь іншому члену НАТО, бо у Угорщини немає реальних збройних сил. Вона і себе би дня не захистила без «парасольки США».

І якби Угорщина була одна така – це була б половина проблеми. Але там ще є Болгарія, Румунія і навіть скоро буде Чорногорія – країна із міфічним військовим потенціалом.

Якщо це не проблема для ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОГО блоку, то що тоді проблема?

Хіба не можна погоджуватися із Трампом у тому, що члени НАТО мають паритетно відповідати за власну безпеку, а не перекладати всі проблеми на США?

І, очевидно, гострота цього питання буде лише наростати з часом.

Як на мене, нам не треба особливо заморочуватися щодо членства в НАТО, а треба вибудовувати двосторонні стосунки з США. Бо ставити себе в залежність від Угорщини –це, щонайменше, нерозумна стратегія.

Розумно якраз усувати посереників. Адже НАТО – це, фактично, США. І без США – це усього лише клуб по інтересах.

При цьому, формальна ціль «вступ у НАТО» цілком може зберігатися. Але треба розуміти, що ціль «членство в НАТО» – це щось на кшталт «наша ціль – комунізм!».

Джерело: Петро Олещук

БЕЗ КОМЕНТАРІВ