По всьому світу сіють страх
Корейські ракети на українських двигунах!..

Отакої, знову ми в центрі скандалу! Американці проґавили північнокорейську ядерну програму. Виявляється, «чучхе» має ракети, які долетять до США, але винна в цьому невістка, чи то пак, Україна. На нас чекають санкції, від нас відвернеться світове співтовариство… Одним словом – катастрофа! Чи просто чергова «зрада»?

Але насправді це не «зрада» і не катастрофа, а якась фанаберія. Україну ще ніхто не звинувачував у підтримці одіозного режиму Кім Чен Ина, а у нас уже другий день вирують пристрасті з приводу того, що «Південмаш» нібито передав корейцям ракетні двигуни. У декого уже не витримують нерви. Наш найпотужніший політик, у якого, кажуть, «найдовший, найтовший і найтвердіший», попри всі свої чесноти, пустилася берега і почала ширити страшилки про те, що на нас чекає через непрофесійні та злочинні дії Порошенка і Гройсмана, які, може, й справді продали корейцям ракетні двигуни. Її слова на Фейсбуці з величезною радістю підхопили й почали розганяти російські ЗМІ.

Недаремно кажуть: «І на мудрому дідько на гору їздить». По суті Юлія Тимошенко підтвердила правдивість звинувачень, яких насправді не було. Тому що в публікації New York Times було посилання на експерта, який зробив припущення. Більше нічого він і не міг зробити, бо бачив ракети… лише на відеокартинці!

Мав рацію президент Ющенко: українці – унікальна нація! КНДР погрожує світові якимись ракетами. Хто їх розробив і де їх зібрали – достеменно не відомо. Є версія, що корейцям технології передали росіяни, і це найбільш логічне пояснення, тиждень тому на цю тему з’явилася заява одного німецького інженера. Потім чудесним чином в американському часописі з’являється друкована дурниця про можливість використання корейцями українських РД-250, і наші, як воістину унікально безголова нація, кидаються обговорювати очевидний фейк з-за океану, а один із найдосвідченіших політиків країни, не гребуючи нічим, використовує відверту маніпуляцію для внутрішньополітичної боротьби.

Так і хочеться звернутися до нашої владної верхівки: «Шановні політики (і ЮВТ в тому числі)! Не треба бути надрозумними, щоби збагнути: інформаційна технологія, запущена в NYT – це провокація. Її запустили чи то росіяни у власних інтересах, чи то американці в інтересах Трампа, щоб відвернути увагу від розслідувань щодо нього.

Коли ви сперечалися, кидалися звинуваченнями, виправдовувалися з приводу потрапляння ракетних двигунів «Південмаш» до Північної Кореї, ви були всього лише корисними дурниками в чужих іграх. Вас використовували в класичній ролі корисних ідіотів! Ви самі, за власним бажанням, створили скажений інформаційний лемент навколо фальшивої теми, обговорення якої шкодить іміджу країни.

На ту писанину не варто було звертати уваги. А от серйозне розслідування варто було провести, але тихо, без галасу, про те, чи могли ракетні двигуни «Південмашу», які свого часу потрапили до Росії, опинитися потім у КНДР і як це могло статися? Може, результати розслідування стали б у нагоді нашим заокеанським партнерам при застосуванні санкцій проти Москви та Пхеньяну.

Чому зриває дах у політиків

Фальстарт Юлії Тимошенко можна пояснити тільки одним – відчуттям запаху виборів. Хоч у президента і кажуть, що «виборам не бути», але перегляд результатів соціології, оприлюднених 15 серпня, у багатьох політиків викликає гіпертонію як мінімум. За даними опитувань, ЮВТ випереджає Порошенка майже на 2%. А це серйозно, якщо врахувати відсутність коаліції,  імпотентність Верховної Ради у ситуації з недоторканністю розенблатів, довгих, дейдеїв, нульовий рейтинг «Нарфронту», провал новостворених антикорупційних органів. Неважко спрогнозувати, що на можливих майбутніх виборах «БПП» і «НФ» зберуть голосів, як кіт наплакав.

А у практичному плані це означає, що «Батьківщина» може обійти  вищезгаданих політичних важковаговиків. Але з ким «Батьківщина» буде створювати нову коаліцію? Із «Опоблоком» чи з оперетковим «Лехаим» («За життя»)? До речі, є версія, що цю партію «За життя» свідомо підтримували політтехнологи з команди Президента, сподіваючись таким чином розколоти і розпорошити (забавний каламбур, зважаючи на прізвище чинного президента!) колишніх «регіоналів». Ох, не пошкодували б у Президента про підтримку «За життя»! Бо вже тепер цей політпроект за популярністю випереджає «Опоблок», а Рабіновіч у соціологічних таблицях Порошенку в спину дихає

Росіянам почали відключати SWIFT, реакції в наших ЗМІ – нуль

15 серпня народився геніальний Наполеон Бонапарт, але наші ЗМІ про цю річницю мовчали. Мовчали ЗМІ й ще про одну подію, яка теж сталася 15 серпня, але вже 2017 року, і мала би стати дійсно топовою темою.

Росіянам почали відключати міжнародну систему обміну фінансовими даними SWIFT, конкретно відключили «Темпбанк». Співробітники банку потрапили під санкції, бо забезпечували торгові операції Ірану та Сирії.  Відключили той самий SWIFT – сталося те, про що, вже кілька років марили у своїх мріях наші політики та експерти, які розповідали, що у цивілізованого світу є чудові механізми «прикрутити» Росію – наприклад відключити платіжну систему SWIFT.

Ось і відключили «Темпбанк», і це лише перша ластівка. Реакції з Росії – жодної. Та і що їм казати! Пам’ятаєте, голова ВТБ Андрєй Костін ще 2014 року заявив, мовляв, відключення    Росії від SWIFT можна прирівнювати до оголошення війни. Використовуючи фразеологію російського банкіра, цивілізований світ у відповідь на агресію Росії розпочав нарешті справжні бойові дії. Настає час перевірити заяви росіян про те, що російська економіка буцімто надійно захищена від відключення системи.

І якщо відсутність офіційної реакції Москви щодо SWIFT пояснити легко – мабуть оговтуються, то мовчання нашого експертного середовища пояснити складніше. Чому в соціальних мережах та щоденних ЗМІ ми досі не почули хоч якогось аналізу економічних наслідків для Росії відключення SWIFT? Ви ж самі, панове експерти/аналітики/економісти, про це сто разів говорили в ефірах, розповідали, як цього відключення бояться росіяни, розповідали, що не відключають, бо бояться Кремля, бо санкції – фейкові. І ось сталося, а наші експерти – анічичирк! Може, ближче до кінця тижня розгойдаються? Ні, ну чесно, іноді складається враження, що у наших політико-експертних колах якусь тему починають обговорювати тільки після того, як їм скажуть про її важливість з Москви, Вашинґтона чи Брюсселя. Якийсь дрімучий провінціалізм чи що?

Підготував Ян Борецький для видання InfA

БЕЗ КОМЕНТАРІВ