Політичний експерт Олександр Радчук

Один із пунктів затвердженого нещодавно плану пріоритетних дій Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана на 2017 рік передбачає запровадження для всіх без винятку українців декларування їхніх доходів. Навіщо це потрібно владі – пояснив політичний експерт Олександр Радчук у статті для Слова і Діла.

«Планується, що держава через спеціальні структури ДФС візьме під контроль доходи та витрати всіх законослухняних громадян, що неминуче призведе до створення нового репресивного апарату», – розповів політолог, додавши, що при цьому влада розраховує на позитивну реакцію, оскільки ідея перебуває в суспільному тренді боротьби з корупцією.

За його словами, у зв’язку з цією ініціативою уряду без відповіді залишається питання: чому саме зараз, і що заважало запровадити загальне декларування раніше. Несміливі спроби раніше робити Азаров і Яценюк, проте при цьому попередній прем’єр, як і нинішній, обіцяли фундаментальну податкову реформу і тектонічні зміни у трудовому законодавстві.

«Ані реформи, ані змін поки не видно, зате вже заявлено курс на загальне декларування для українців. Мабуть, доходи українців куди більше хвилюють, ніж проблеми оподаткування», – зауважив фахівець.

Згідно з попередніми підрахунками, пояснив він, задекларувати доходи зобов’яжуть близько 30 мільйонів громадян.

«Справа не тільки в боротьбі з корупцією: уряд не контролює від 40 до 50% обсягів української економіки, які працюють у «тіні», – наголосив експерт.

«Але, відповідно до інформації економістів, рівень «тінізації» перебуває в діапазоні 50-70% і є рекордним серед показників всіх країн ЄС. У 2014-2015 роках найбільш «тіньовою» в ЄС вважалася Болгарія, де нелегально працювало близько 30% всієї економіки», – пише Радчук.

Також він підкреслив, що середній показник «тінізації» економіки в ЄС – 18,3%. Рівень «тінізації» в 50% є критичним, зауважив політолог, у таких умовах держава просто перестає справлятися зі своїми функціями.

«Саме тому в уряді намагаються знайти спосіб знизити цей показник, навіть таким шляхом, як загальне декларування доходів», – запевнив автор.

Крім того, він додав, що самі чиновники, депутати, судді за дві хвилі е-декларування встигли «засвітити» 30 мільярдів гривень доходів, половину з яких вони тримають у готівці. І це без урахування їхніх нерухомості, автомобілів і коштовностей.

«Ідея масового декларування не сподобається більшості українців. Це вірний шлях до тотального контролю за життям економічно активних громадян і можливість для вибіркового переслідування за різними мотивами. Безумовно, декларування доходів – загальносвітова і європейська практика, але в розвинених країнах подавати свої декларації мотивує не страх перед каральної функцією держави, що, ймовірно, може статися у нас, а прагнення в майбутньому заробити більше», – переконаний політолог.

«Загальне декларування і відповідальність за незаповнені декларації може привести до непрогнозованих наслідків на ринку праці: зазначені в декларації доходи з зарплати «в конверті» автоматично спричинять проблеми для роботодавця і звільнення найманого працівника. Якщо вже обрано такий шлях, то йти ним потрібно тільки поетапно, одночасно з податковою реформою і прийняттям нового Трудового кодексу», – підсумував фахівець.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ