Каталонія очікує на референдум про незалежність, що має відбутися 1 жовтня. Він визначить, чи з’явиться на мапі Європи нова країна. У коментарі для видання InfA експерт аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник розповів про ймовірні наслідки референдуму для Європи.

Окрім очевидної зацікавленої сторони – європейської бюрократії, якій легше мати справу з невеликими державами, ніж з потужними й менш залежними від центру, є ще ціла низка факторів, що заохочують Каталонію до виходу зі складу Іспанії.

«У цій іспанській провінції вже близько століття розвивається сепаратизм, підживлений наявністю власної мови та старовинної культури. 2014 року Конституційний суд заборонив референдум, тож місцева влада провела просте консультативне опитування, яке показало, що 80% каталонців підтримують незалежність. Зараз кількість тих, хто підтримує ідею розриву з офіційним Мадридом, через затяжну економічну кризу навряд чи зменшилась, особливо зважаючи на те, що ліві партії в Каталонії підтримують ідею розпаду єдиної Іспанії», – зазначає експерт.

За його словами, Мадрид намагатиметься призупинити активність сепаратистів, «однак це відчутний дзвіночок для всієї Європи».

«Російська агресія проти України, проблеми з біженцями та зростання напруженості на Балканах, Brexit – нестабільність поширюється на ще один, південний фланг Європейського Союзу. З іншого боку, у подрібненні сусідів зацікавлені й деякі внутрішні сили в ЄС, насамперед Франція. Тенденція до регіоналізації Європи вигідна Парижу, бо це полегшує вплив на слабші країни, на тлі яких зростає гегемонія лідерів. Це вкладається в русло політичних доктрин новообраного французького президента Еммануеля Макрона на відновлення величі республіканської Франції та збереження ліберальної Європи. Німеччина виступає природним партнером у цій справі», – вважає Олійник.

Щодо України, на його думку, можна констатувати гарантовану концентрацію Європи на своїх внутрішніх проблемах до кінця поточного року: «Мінський процес ще більше заморозиться. З іншого боку, Києву слід бути готовим до будь-якої конфігурації європейських еліт, з якими доведеться спілкуватись. Тим більше, що Москва не забуде скористатись європейськими проблемами, які ще й посилять численні російські агенти. Слід орієнтуватись на позицію Вашинґтона та співпрацю з сусідами України».

БЕЗ КОМЕНТАРІВ