Привіт від Нємцова, або Чому російським шпигунам у Києві комфортніше, ніж у Москві

Початок тижня для нашого Президента був майже святковим, а от далі довелося засмутитися.

«У липні, – повідомив гарант добробуту «Рошену» в понеділок журналістам, – до нас приїдуть держсекретар США Тіллерсон, Генеральний секретар ООН Ґуттереш і Генеральний секретар НАТО Столтенберґ, і на Саміті «Україна – ЄС» ми будемо святкувати завершення ратифікації Угоди про асоціацію».

Ну є такий грішок у сучасних політиків – вони люблять часто зустрічатися. Те, що на цих самітах нічого не вирішують – то не біда, головне – що в телевізорі «діалог триває». Але ж ці десятки візитів за наші гроші оплачуються, нас це турбувати не має?

А й справді: ну про що наш Президент говоритиме з Рексом Тіллерсоном? Може, про те, як будемо купувати американське вугілля?

Цікаво, скільки воно коштує? Який ще роттердамський чи, може, вже нью-йоркський тариф нам нав’яжуть, щоб ми за нього платили?

А може, Тіллерсон розкаже, які суднобудівні підприємства США нам допоможуть вітчизняний флот відновлювати? А наші суднобудівельники нехай перекурять, бо миколаївський «Океан» уже давно банкрут, а на заводі «61 комунара» успішно освоїли випуск пічок-буржуйок.

Ще американці нам зброю (може бути… колись…) продадуть.

А ми самі-то на щось взагалі здатні?

Після заяв, що дуже скоро країна побачить новий законопроект про деокупацію Донбасу, уже другий тиждень минає – і тиша.

Можливо, наші політики чекали Макрона, який «прийде і порядок наведе»? Запропонує нам, як визволити від росіян Донбас, бо ми ж нездалі, самі не можемо нічого… Француз приїхав, усіх порадував історичними екскурсами, зробив нам приємне, назвавши Анну, доньку Ярослава, саме «Київською княгинею», а Росію – «агресором». А ще напустив туману про «мінський процес»: «Моє бажання – і ми про це говорили – щоб ми могли під час нашої наступної зустрічі в «Нормандському форматі» дійсно запропонувати цілу серію нових умов, щоб з усіх сторін знайти конкретні рішення для виходу з кризи. Ми не хочемо, щоб ці дискусії завершилися нічим».

Ще новий французький лідер розповів нашому старому про якийсь «план Макрона» і залишив вітчизняну журналістсько-експертну спільноту на самоті гадати, що ж може бути в цьому плані. Відомий антикорупціонер Василь Вакаров висловив свої припущення з приводу таємного плану Макрона: «Порошенко готовий віддати решту Луганскої та Донецкої областей до складу «ЛНР/ДНР». Це і є сутність плану Порошенка/Трампа/Макрона. Натомість – другий президентський термін». А що, знаючи видатний підприємницький талант нашого гаранта – чим не варіант?

Але то було 26 червня, а 27-ме стало черговим чорним днем в історії України, і якщо святкові настрої й були в наших політиків – вони мали б остаточно вивітритися. Судячи з усього, не витримали нерви у Путіна: є всі ознаки того, що він вирішив «привітати» українців із Днем Конституції, не чекаючи свята. Проти України відбулася найбільша за всю історію кібератака. І є причини вважати, що проти українських військових було здійснено дві диверсії. Убили полковника Головного управління Розвідки МО Максима Шаповала і полковника СБУ Юрія Возного.

Прокурор Матіос повідомив, що Шаповал був командиром першої групи спецназу, яка звільняла донецький аеропорт 2014 року. Сталося те, про що давно попереджали: Росія може змінити тактику і вдатися до масових, показових терористичних актів. І планам Росії ніхто не завадить, бо ми досі не вживаємо необхідних заходів безпеки. І головне – наше СБУ теракти проґавило.

Після вбивства Шаповала екс-заступник голови СБУ Віктор Ягун написав: «У нас нема спецслужб, нема і все! Є окремі залишки працюючих за інерцією елементів, і все. Не можна вихолостити спеціальні служби, зробити незрозумілу ротацію за принципом особистої відданості і чекати позитивної віддачі. Прикро визнавати, але це факт».

На цьому тлі вже не дивують чутки, що Головне управління розвідки МОУ хочуть виселити з будівлі на вулиці Електриків, буцімто там «великі світу цього» хочуть яхт-клуб влаштувати чи щось таке. Тому нічого дивного у загибелі одного з ключових в умовах війни з РФ фахівця немає.

Журналіст Мочанов прокоментував так: «Якщо в нас прибирають людей такого рівня, то я навіть не знаю, хто може почуватися в безпеці».

Тут варто згадати покійного Немцова: за півроку до вбивства його запросили переїхати до Києва, тут, мовляв, безпечніше. Немцов відмовився і сказав, що у Києві російська агентура почувається набагато вільніше, ніж у Москві.

Усі ми перебуваємо під загрозою, ніхто не убезпечений від чергових безумств поплічників кремлівського вождя.

А що наша влада? Вітчизняні можновладці знову дуже в’яло відреагували на демонстрацію сили з боку Росії. Реакції на теракти практично жодної, окрім надування щік Турчиновим і грізних заяв про нескінченне «підсилення контртерористичного режиму».

А в Росії між тим емоції і фантазія населення та політиків просто буяють. Третина опитаних представників найдуховнішої нації заявили, що є загроза військового нападу на Росію з боку України.

Погодьтеся, якось непристойно для народу-богоносця, який переміг самотужки страшного нацистського звіра, боятися «якихось бандерівців», які тільки що «в спину їхнім дідам стріляли». Невже росіяни, такі страшні вояки, бояться нападу «недодержави» України? Та вони і можливість таку не мають права припускати! А тут – 30 %. І чого їм боятися, адже у них на троні найвидатніша людина усіх часів і народів після Сталіна – Путін!

А хто там у Європі править бал? Нікчеми, ґеї – їх так багато, що не перерахуєш; лесбійки вже в прем’єр-міністри вибиваються. А недавно російський депутат Віталій Мілонов взагалі відкриття зробив, і у нас немає причин йому не вірити: Меркель, виявляється, вступила у протиприродний зв’язок із суккубами і миє руки в крові немовлят!

Ну після такого росіяни просто зобов’язані вимагати від Путіна, щоб той визволив Європу від суккубів. Але стратег Путін, як завжди, мислить глобальніше – він не тільки Європу від богомерзенних істот визволить: як показують дані компанії Stratfor, Росія готується до можливого розгортання військ в Арктиці.

Сирію і Україну уже почали «визволяти», черга – за країнами Балтії. А далі – чим рогатий не жартує…

Підготував Ян Борецький для видання InfA

  • paul

    Очень хоцца заранее все и вся помоями облить и создать нужное “общенародное” мнение. Но то, шо в Украине вполне комфортно живется всяким псевдопатриотам и раскрывателям глаз – это точно. Статья сама за себя говорит. А хто владелец сайтика? https://uploads.disquscdn.com/images/9339e541842dab8d4d8b3e5f2dfd1eb265949a013017435d05267c0f9c1c0a68.jpg

  • Из Даунбасса

    Может дождемся визита, а, журналюга ?