Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Спецом слідкую за усіма свіжими заявами Саакашвілі, навіть уранці дивився брифінг. З однією метою – почути його пояснення чи виправдовування звинуваченню у співпраці з Курченком. І максимум, що Саакашвілі зазначив з цього приводу – стьоб на кшталт: «Я, Михайло Саакашвілі, агент Кремля? мухахаах, обкурились, бариги», або «Я Курченка взагалі не знаю». Можливо: щось упустив, але не бачив жодного раціонального коментаря по суті.

Уже і Єврооптимісти відчули смажене, дистанціювались та закликали Саакашвілі дати розгорнуті пояснення, але напевно він вважає оприлюднені матеріали наскільки убогими, що говорить лише про незаконність спроб його затримати, побитих уранці активістів, ну, і бариг, само собою.
Хоча зараз якраз ключовий момент ситуації – це обґрунтування доказів переговорів/отримання коштів від структур Курченка чи їхнє спростування. Решта – мішура і вкусовщина, бо це момент, що має визначати ставлення суспільства до всіх подій останнього тижня.

Ну: і Саакашвілі взагалі серйозно не реагує на оприлюднені матеріали ГПУ. Просто віджав кабінет якогось комітету у Києві, там і ночує, поки поліція «шукає» його, а вдень гуляє під ВРУ. Виклик на допит теж ігнорує – а чудово ж розуміє, що силовикам доведеться заходити на територію табору для приводу і при цьому знову постраждають люди. Але ж Саакашвілі свідомо йде на це. Більше махача – більше розголосу в західних ЗМІ й ширша мобілізація прихильників.
Відмова прийти на допит і там відкинути звинувачення ГПУ в сукупності з вчорашнім біганням по даху і хованням за спини прихильників складаються в чіткий образ боягуза, що ухиляється від серйозних звинувачень викрикуванням лозунгів і демагогією. Принаймні в моїх очах.

Джерело: Роман Кулик