Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

І пішли хвилі вкидів (привіт безпринципній гниді шарію) й тупняків по затриманню замкомвзводу батальйону генерала Кульчицького ст. сержанта Віталія Марківа.

30 червня 15 (!) карабінерів затримали його у Болоньї. Суд Павії арештував його на 6 діб. Що робив у Італії? До Революції проживав там із матір’ю, має громадянство.

В 2013-му повернувся в Україну, після Майдану добровольцем пішов у батальйон Кульчицького. НГУ вже заявила, що Марків у законній відпустці. Вочевидь поїхав відвідати матір, Шерлок з «1+1», два-три рази у рік на зп гвардійця це дуже реально.

У чому звинувачують Марківа: в обстрілі з позицій на горі Карачун (типу спочатку валили з автоматів, а потім координував мінометний вогонь), внаслідок чого 24 травня 2014-го року загинув італійський журналіста Андреа Роккеллі та його російський перекладач. Тільки от приблизна відстань горою і місцем загибелі журналістів – близько півтора км, а мінометів у НГУ тоді не було й в помині. А от у кого тоді в Слов’янську вони точно були – так це у російських бойовиків з угрупування гіркіна, що якраз наприкінці травня декілька разів обстрілювали наші блокпости навколо Слов’янська з мінометів.

Італійська прокуратура вже закривала справу, але під тиском сім’ї пішли на друге коло. Якщо вам здалось, що це якась діч – то десь так воно і є. Убивства журналістів військовими – дуже смачна тема для обструкції країни. Підключається журналістська цехова солідарність і от це все. Завжди просто звалити убивство на «нашого солдафона», враховуючи, що терористам ОРДЛО апріорі нас*ать на такі звинувачення, а на суд в Павію їх не витягнеш повісткою.

Джерело: Роман Кулик

БЕЗ КОМЕНТАРІВ