Роман Кулик, молодший лейтенант (хорунжий) у Збройних Силах України

Смішно не було. Інавгураційна промова президента Зеленського – сумне видовище. Що сама риторика та форма подачі думок, що базові тези. Навіть особливо не горіло, просто важко спостерігати таку «еволюцію» президентства. За 5 років набридли класичні пафосні виступи Порошенка – ну, тепер наслухаємось низькопробних шутєйок і хрипу від Зеленського.

Нагромадження недолугих і недоречних на такому заході жартів, безсистемні плутані тези, погрози уряду та парламенту, хейтерство усіх попередників – якось не справило враження відповідального президента. Але продовження затребуваного і популярного в масах образу «руйнівника системи». Дуже кидається в очі, як для нього важливо знаходити відгук в аудиторії, спиратись на схвалення в залі, справляти враження ефектністю заяв.

Усе заточено на широкі маси українців, серед яких що уряд, що парламент і так мали невисоку підтримку, а за останні місяці перетворились на об’єкти концентрованої ненависті. І така поведінка Зеленського у перший же день на посту президента сприймається просто на ура, навіть по фб видно. «Як построїв дармоїдів, егегейй! Роздав лящів!».

Загалом у промові було кілька притомних фрагментів (у частині про особисту відповідальность кожного громадянина та звернення до діаспори, наприклад, згадок сім’ї), але в цілому – дуже сумне видовище й відповідні думки.

Джерело: Роман Кулик