Сергій Іванов, блогер

Головне, що мене цікавить у цьому цугцванзі – це коли влада зрозуміє, що вона остаточно забронзовіла. Що вона геть відірвалася від реальності. Що «влада» – це більше про обов’язок, ніж про право. Що потрібно дослухатися до критики небайдужих, а не спускати на них зграї ботів і підгодованих опініон-мейкерів.

Що потрібно було саджати регіоналів і сепаратистів, а не продавати їм кримінальні справи і пилити нишком електоральні округи на виборах. Що не можна було сідати за стіл з Медведчуком, а тим більше – з його кумом. Що цілих десять років в’язниці для українського добровольця, і лише п’ять – для російського найманця – це ницість і підступність.

Але не менше мене цікавить, коли більшість з нас, нормальних і начебто адекватних патріотів України, встигла перевзутися. Коли Янукович перетворився на «менше зло»? Коли Портнов з Лукаш стали видатними правозахисниками, а не спільниками злочинів завгара? Коли свобода слова почала асоціюватися для багатьох з Гужвою і Мураєвим? Коли ми забули, що жоден політик не дбатиме про людей більше, ніж про свої рейтинги? Коли ми стали інфантильними ідіотами, готовими молитися кожній новій месії з обмеженим терміном придатності?

Наразі ми маємо обопільний цугцванг. Як з боку влади, так і з боку її опонентів. Але Майдану не буде. Хоча б тому що ніхто не готовий вмирати. Ані за Порошенка, ані за Саакашвілі. За Портнова з Гужвою – тим паче.

Дякую за увагу, піду телевізор подивлюсь. Там зараз Льовочкін про демократію розповідає. Бл**ь.

Джерело: Sergii Ivanov

3 КОМЕНТАРІ

  1. Погоджуюсь з Сергієм – треба жити, треба цінувати життя. Давайте згадаємо Майдан 2004 року. Тоді Майдан сприяв збільшенню народжуваності в Україні. Людям чомусь нав’язується думка, що Майдан, такий як в 2014, це єдина форма боротьби. Ні, їх безліч. А Майдан, якщо виникне необхідність, має бути безкровним. Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!

  2. За Порошенка, ще як сказати, а от за Собакашвілі, то вже ні за які гроші. Та не розумію владу, чому якомусь “варягу” пройдисвіту досі дозволяють каламутити воду в чужій країні, вон до Грузії.

  3. Не треба пересмикати. В тім то й річ, що “нова влада” замість оприлюднення доказів злочинів попередників, в т.р. Лукаш і Потрнова, просто брали гроші за свою бездіяльність, так що тверждення, що вони злочинці – це тільки дешева болтовня.
    А от дії Портнова щодо сприяння справі проти Пашинського, Лукаш у захисті Гужви – то є реальні дії по захисту прав, тобто вони є реальними правозахисниками (правда, це розповсюджується тільки на конкретну ситуацію).

Comments are closed.