Сергій Якимчук, активіст

Пост після посту.

Із одного боку я «розумію» В’ятровича, бо мабуть все таки, не все він може сказати на цій своїй посаді так як хоче… бо треба оглядатися на світові кола… але тоді краще взагалі НІЧОГО не казати. Я маю на увазі ситуацію щодо святкування річниці створення дивізії «Галичина» в українському суспільстві.

Бо якщо згадувати полеглих, то чому ми маємо згадувати лише російськомовних полеглих з боку радянської армії?! Чому ми маємо згадувати лише полеглих російськомовних окупантів Червоної Армії?! Чому ми маємо згадувати і поминати лише полеглих одного з окупантів?! Так, третій рейх дійсно на той час був страшною державою і монстром-агресором… А хіба радянський союз не був найбільшою у світі рабовласницькою державою народів того часу? Хіба в радянському союзі не було концтаборів і хіба людей так само не страчували сотнями тисяч?!

Тут сьогодні люблять згадувати Черчеля… Але хіба сама Британія не була в свій час імперією з величезною кількістю колоній в яких фактично відбувався гніт колонізованих народів? Я хочу сказати, що дуже мало світлих і чистих плям в цій війні і нашій історії того часу взагалі. Адже друга світова війна, це фактично була війна потворів з монстрами.

І єдиними Героями для України в тій війні були ідейні добровольці і бійці УПА, які єдині добровільно і свідомо пішли на смерть і єдині воювали за Ідею Незалежності власної країни.

Слід нагадати, що тоді німецька пропаганда активно агітували українців записуватись у військове формування, наголошуючи, що вони насамперед воюватимуть проти москалів, проти Червоної армії і більшовицької загрози. В той час галичани вже дуже добре знали і пам’ятали про численні звірства москалів у 1939–1941 роках і як взагалі діяли і вели себе більшовики і комуністи, тим більше, що мова йшла про Одвічного Ворога України! Ворога з яким ми воюємо і сьогодні якщо хто забув.

Бо після того, що москалі тоді зробили за рік, від початку 40-го року до початку 41-го, після тієї бійні, українці йшли в дивізію, як у єдине реальне військове формування, щоб зупинити дідька, одвічного ворога, який вчергове насувався зі Сходу. А також вони мали і другу мотивацію – це був дуже добрий вишкіл, зброя, з якою планували переходити в УПА, якщо німці не захочуть створювати незалежну Україну. Лише ці два мотиви гідні поваги до цих хлопців і до створення дивізії «Галичина».

В ті часи не було Інтернету і не було того інформаційного простору який ми маємо сьогодні. «Була дуже добра пропаганда і СС розшифровувалась, як січові стрільці. Тому в дивізію пішли так багато освічених людей саме з патріотичних міркувань. Вони ідентифікували себе з тими, хто бореться за незалежну Україну. У 1943 році всі ще мовчали про злочини нацистів. Лише коли перші війська західних союзників увійшли в концтабори, тоді світ дізнався про злочини Гітлера. А до того всі мовчали і не переймались нацистськими злочинами. Для мене важливим є те, що провід ОУН Степана Бандери засуджував створення дивізії як шкідливий політичний проект, який не буде служити українським інтересам, що українці знову опиняться між молотом і кувалдою. Так і сталось», – говорить історик Микола Посівнич.

Слід зазначити, що гітлерівська Німеччина створила близько двох десятків (!) військових національних гренадерських дивізій: угорська, голландська, італійська, французька, хорватська, фінська, естонська, азербайджанська, була армія Власова та інші. Так само як і українці воювали по два боки фронту, так і росіяни і німці і французи і багато інших. Польща взагалі приймала участь в окупації Чехії і була союзником Гітлера певний час.

Тобто я хочу сказати, що відповідальність за злочини, а злочини були без сумніву, в другій світовій війні розподіляється на всіх порівну!

Якщо бути чесними то взагалі треба сказати, що навіть багато євреїв, які чомусь єдині вважаються жертвами другої світової війни, самі також приймали участь і в Голокості, і в Гетто була єврейська поліція. Євреї також були наглядачами в концтаборах і колаборантами і так далі. Деякі з них взагалі були на службі в гітлерівській Німеччині, і навіть були відзначені військовими нагородами за героїзм на службі «фатерлянду» і таке інше.

Дивізія «Галичина». У липні 1944 року для українських дивізійників було перше і останнє важке випробування у бою проти радянської армії. Ще не вельми добре вишколену дивізію кинули у бій під містом Броди Львівської області. Тоді російськомовні окупанти розгромили окупаційну німецьку армію. У боях під Бродами з 11 тисяч українських дивізійників загинули 7 тисяч. Більшість із тих, хто вижив, пішли в Українську Повстанську армію, в українське підпілля.

І якщо говорити про українське підпілля, то згадаймо чим займалося наприклад те саме єврейське підпілля в Палестині? Правильно, вбивали членів антигітлерівської коаліції… Кого?! А британців, наприклад.

Тобто коли українські націоналісти вбивали членів антигітлерівської коаліції – російськомовних офіцерів, то це погано і це злочин. А коли євреї вбивають членів антигітлерівської коаліції – британських офіцерів, то це боротьба за свободу?! Ні, я згоден, євреї робили правильно! Бо боротьба проти колоніального гніту за власний притулок це природно. Але чому тоді подвійні стандарти?! Бо якщо ми виправдовуємо єврейське національне підпілля, то чому ми тоді засуджуємо українське національне підпілля?! Адже єврейське національне підпілля вбило набагато більше британських офіцерів ніж українське – російськомовних червоноармійців.

Чому ж ми тоді засуджуємо і очорнюємо діяльність ОУН і УПА?!

Лише тому, що Україна після другої світової війни не стала вільною і незалежною державою, а опинилася в окупації радянського союзу, тому російськомовні окупанти нав’язали нам своє власне бачення історії і роками насильницьким методом вчили цьому наших батьків, нас самих і наших дітей в своїх радянських школах!

Тому настав час покласти цьому край і зрозуміти нарешті, що і тоді під час другої світової війни і вже сьогодні:

УКРАЇНЦІ ПІШЛИ ВОЮВАТИ ЗА УКРАЇНУ!

Тому пам’ятаємо і вшановуємо. Вічна пам’ять полеглим!

Слава Україні і Героям Слава!

Джерело: Сергій Якимчук