Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Радник президента говорить, що кандидатури технократів нав’язані. Напевно, масонами і Соросом. І підступним МВФ. Вічно лізуть, нав’язують тут. Руки мити перед їжею змушують. Жили завжди без них і не тужили. А тут раптом прибігли, нав’язали. Ще й технологічний прогрес звідти лізе. Чуже воно все. Нав’язане. В Україні такого не було ніколи і не треба. А то варто тільки почати. Не відв’яжешся потім. Це спочатку в дитячий садок ведуть тебе, а потім раптом школа, не дай бог інститут, а потім ще працювати. Чуже це все. Не для простого українця.

Дубинський поливає брудом технократів, показуючи, що Коломойський проти. Теж каже, що Сорос нав’язує нам технократів. Страшний Сорос. Не те що Коломойський. Коломойський нікого не нав’язує. А Сорос – так вічно. Ось в Венесуелі знову світла немає, це теж Сорос, напевно. Відключив. Щоби народ мучити. А що, потім і у нас можна буде пояснювати все Соросом. І ось дивно, живе в Нью-Йорку людина, 90 з гаком років. Останні 20 років – філантроп. І в Україні теж. Ну, прийнято у них так на Заході. Біл Ґейтс дітям в Африці допомагає, мільярдери свої статки заповідають на благодійність. А Сорос – з Угорщини, ось він і допомагає Східній Європі. І Україні в тому числі. І за цей час хоч би один поганий заводик приватизував. Так ні ж. Просто так все робить. А люди бояться. 25 років всіх лякають Соросом, а на потоках при цьому сидять олігархи. І лякають. Прямо сильно сильно лякають. І продовжують доїти країну. Але страшний Сорос. А олігархи – ні.

Але ні, Дубинський матюкає технократичного прем’єра, Коломойський проти. Хороші чоботи, треба брати.

Але досвід Наталії Яресько, коли заманили технократичним прем’єром і потім швидко повернули до українських реалій, говорить про те, що не люблять у нас професіоналів на посаді. Заважають вони. Дратують. Шибко розумні. Не наше це, технократичний уряд. Нав’язане. Не відповідає українським традиціям. Червоні лінії малюють. Про структурні реформиговорять. Жити спокійно не дають. Ніхто і ніколи не пообіцяє МВФ обдурити, тарифи знизити або пенсії одразу підняти. Загалом, нелюди. Не думають про просту людину. Нудні, нудні. Що з них взяти. Ще й владою з ними треба ділитися. А навіщо ділитися владою з професіоналами? Адже це справа не хитра, країною управляти. В Україні все просто. Не потрібні ці технократи. Це в Італії з кризи покликали професора витягати країну. Коли популісти довели. А Україні таке не треба. Вони далекі від народу. Технократи. Тьху ти. Слово лайливе навіть. Хорошою людиною технократів не назвуть.

Адже ніхто з них не вийде і не скаже, що тарифний геноцид треба зупинити. Будуть бубоніти про іноземні інвестиції. Тут тільки кураж спіймав, тільки припер цього буржуїна до стінки, цього індуса, а вони і тут будуть обурюватися. Вказувати, що це погано. Що інвестора треба любити. Пестити і леліяти. Ще скажуть, що депутатам зарплату треба підняти, що олігархи їх не скупили пачками в парламенті, адже їх народ вибрав з любов’ю. Своїх вибрали. І хіба розумна людина так скаже? Одне слово, технократ.

Хоча зараз же все по-іншому повинно бути. Чого це я. Зараз же нова ера. Може «ера професіоналів»? І що нам до того, що Коломойський проти? Ми ж все по-іншому робити будемо.

Джерело: Sergey Fursa