Сергій Іванов, блогер

Ситуація з Кличком і Богданом яскраво демонструє, що єдина загроза, яка може спонукати українського політика до демонстрації характеру і бійцівських рис – це пряма загроза втрати крісла. Ми бачили, як стрімко змінив свою поведінку після першого туру Порошенко, як відчайдушно бився в ефірах перед парламентськими Гройсман. Вулиця, точніше перспектива там опинитися – найкращий стимул адекватності.

З одного боку, це добре, адже проблеми розкривають весь потенціал людини. З іншого – це свідчення того, що найголовнішою цінністю для них є сама посада, а не наші з вами інтереси, обслуговувати і захищати вони зобов‘язані. Тому зараз Кличко захищає не киян, а своє крісло плюс будівельні гешефти Столара, на яких це крісло стоїть. Це для об‘єктивності.

Але ситуативно я зараз на боці Кличка. Не тому, що він гарний мер – мер він якраз жахливий – а тому що Богдан є уособленням набагато більшого цивілізаційного зла, яке отруює як президента, так і всю його вертикаль. Проаналізуйте всі скандали, в які встиг потрапити Президент – там скрізь вуха Богдана.

До того ж, спроба взяти під контроль Київ шляхом призначення іншого голови КМДА – це абсолютно мудацький механізм захоплення влади. Ризикну припустити, що жодна персона з у такий спосіб призначених не користуватиметься авторитетом серед киян і погано закінчить.

Хочете керувати – виграйте вибори. Це перше і єдине правило такого нехай недосконалого, але єдино прийнятного для нас феномена як демократія.

Джерело: Serhii Ivanov