Сергій Іванов, блогер

Саакашвілі прогнозовано кинув партію столичних казнокрадів Кличка, відмовившись від об‘єднання.

Не маю ілюзій, що цей демарш був продиктований міркуваннями совісті, адже такі міркування в політиці давно нічого нікому не диктують. Тут ідеться радше про неспівмірність неминучих репутаційних збитків з примарними профітами. Укладати союз з Кличком – лютий зашквар навіть для людини, яка агітувала за Березенка.

Кличко – це, можливо, успішний бренд, але десь не тут. Тут Кличко – вкрай неуспішний мер, який запам’ятається хіба що своїми провальними проектами, проваленими дорогами, розваленим ЖКГ і казково дорогими сходами з підсвіткою. Плюс Могилевич, плюс Фірташ, плюс Льовочкін, плюс горезвісний партнер мера, одіозний «смотрящий» за Києвом Столар, 11-й номер в списках партії Медведчука – все це геть не капіталізує політичне ім‘я Кличка, зокрема і на міжнародній арені.

Так що на місці Віталія Володимировича я б не ображався на Міхеїла Нікалозовича. Міхо – чувак модний і цінує лише актуальні бренди, а Кличко зараз – це светр «BOYS» і «Лада Калина» в одному флаконі – немодне, нецікаве, неактуальне невідомо що.

Джерело: Serhii Ivanov