Отже, народний депутат Надія Савченко – «наше всьо», герой України, безстрашний борець із Путіним, Жанна Дарк, голосом якої мовить до нас соборна душа України, – тепер у клітці, вона вже не героїня, а змовниця. Психічно неврівноважена бомбістка, яка марила сотнями тисяч репресованих і працювала, звичайно ж, на російську розвідку та браталася з маніяками-вбивцями з «ДНР».

Облишимо питання, як наша героїня докотилася до такого життя. Те, що Надія  виявилася зовсім не тією людиною, за визволення якої боролися і Україна, і ЄС, стало зрозуміло буквально після першого її виступу «на людях». Експерти одразу звернули увагу , що вона лепече щось підозріло схоже на позицію медведчуківського «Українського вибору». Потім почали згадувати, що під час революції вона якусь дивну позицію відстоювала, «беркутівців» захищала… Тоді згадали про її вибрики в Іраку (до речі, там, в Іраку, американські фахівці Надю обстежували і знайшли, що вона здорова, але психічно нестабільна).

 

Надія Савченко, без сумніву, увійде в історію з усіма своїми недоліками і харизмою. Але навіщо вона знадобилася нашій владі у якості терористки-ворога України? Оце питання. Немає раціональних пояснень дій влади щодо Савченко. З якого боку не поглянь – маячня якась вимальовується.

От навіть якби Савченко із Рубаном справді готували переворот і теракти, їх не можна було брати так рано – треба було чекати, поки вони виведуть на своїх московських чи якихось там кураторів. На цьому наші ветерани СБУ наголошували чи не в кожному інтерв’ю. Із затриманням Савченко й Рубана вся операція провалена. Кінці в воду.

А якщо росіяни підготували кілька диверсійних груп для проведення  терактів в центрі Києва? А якщо не одна Савченко цим займалася? А якщо Савченко – тільки прикриття? Тоді виходить, що затримання Рубана і  Савченко тільки нашкодило слідству, а диверсійні групи російських ФСБ чи ГРУ можуть спокійно працювати і далі. І ГОЛОВНЕ – в такому разі загроза терористичних атак Києва нікуди не поділася, а навпаки, вона посилилася, тому що тепер російська агентура буде ще обережнішою і не покладатиметься на такий крихкий і психологічно неврівноважений матеріал, як Герой України Савченко, а знайде хлопців, про яких ніхто нічого не знає!

Мабуть, розуміючи це, Генпрокурор Луценко саме тому останнім часом почав активно «наїжджати» на Медведчука і «Український вибір». Зрозуміло, що провести слідчі дії, які доведуть зв’язок між Савченко і планами Медведчука – це ненаукова фантастика. Тим паче, що Медведчука зараз люблять – сам президент Порошенко на прес-конференції  про нього прихильно висловився! Ось Корчинський розповідає, що Медведчук ніби викупив у Мураєва «Ньюзван», планує «112-й» і «ЗІК» іще прикупити. А такі штуки без благословення Нацради з питань телерадіомовлення і самого Президента навряд чи відбуваються…

Другий момент: довести провину Савченко вкрай важко, бо неможливо відділити її реальні плани і задуми від спровокованих агентами.

Зрозуміло одне – екзальтована і гіперактивна нардеп їздила по Україні, незрозуміло навіщо (може, навіть «зі спортивного інтересу») брала участь у незаконному перевезенні зброї із «ДНР» у військові частини. До речі, хто її із Рубаном «кришував» – це теж питання. Ця панянка любила постріляти на полігоні з нових видів зброї, випити і потеревенити з офіцерами про те, «яка хрєнова влада» в Україні, що «війна – на совісті бариг-чиновників» тощо. Одним словом, «льотчиця-нальотчиця».

Хтось за нею ходив, записував, підбивав на розмови про те, як нам навести лад в країні, і потім подав всю історію в інтерпретації, яку ми чули від Луценка. Проблема в тому, що вкрай складно буде в суді довести, що було саме так, і не можна буде довести, що було не так. Важкувато довести, що змову Савченко-Рубана організували не офіцери СБУ і ЗСУ.

Третій момент: невідомо, що Надія наговорить у суді. Вона вже сплутала Парубія з Пашинським. Кого і з ким вона далі почне плутати – одному Богові відомо.

І головне: а навіщо влада так жорстко і так демонстративно вирішила попіаритися на арешті Савченко? Це зовсім незрозуміло. Навіщо таке ганьбище в очах західних партнерів? Вони ж над нами сміятися будуть!

Якщо докази підготовки теракту ґрунтовні – нащо лементувати про це на весь світ? Навіщо гучно затримувати, невже не було інших способів? Були, але вирішили саме так. Яка мета – когось налякати?

Є версія, що організатори хочуть у такий спосіб завалити рейтинг Тимошенко. Для цього треба розкрутити рейтинг Савченко, щоб вона, завдяки судовому процесу, знову для людей стала національною героїнею, і  в такий спосіб відібрала важливий електорат у Тимошенко перед виборами, а ще ліпше – вийшла у другий тур із Порошенком, де точно програє. Але слід визнати: електоральні ігри з Тимошенко – це теж нісенітниці.

Є варіант пояснення ще простіший – запровадження «надзвичайщини». «Бачите, – каже влада, – який жах, вороги готують криваве побоїще, країна на порозі катастрофи, треба впроваджувати жорсткий режим, переходити на надзвичайний стан тощо. Тому ми вимушені обмежити громадянські свободи й скасувати вибори. Усе відновимо після перемоги у війні».

Історія з Савченко свідчить, що керманичі країни (хто там у нас керівництво країни? За версією Савченко, це Порошенко, Турчинов, Аваков) ухвалили дуже ризиковане й відверто ірраціональне рішення. Вони самі запускають маховик дестабілізації в країні заради збереження своєї влади. Саме для цього у нас відбулися (і боюся, ще відбуватимуться) гучні викриття в режимі телешоу із планами про сотні тисяч убитих. Що це їм дасть – прогнозувати важко. А от до чого призведе – легко: до подальшої дестабілізації в країні. «Які інвестиції! З ким підписувати – на вас усіх скоро все одно люстра впаде, а кого не приб’є – тих з автоматів розстріляють». До подальшої втрати довіри. До переведення суспільного дискурсу у вимір сюрреалізму, а це, до речі, і є метою російської гібридної агресії.

Можливо, подальші дії влади зможуть пролити світло на причини застосування ефектних, але вкрай небезпечних і у прямому сенсі вибухових піар-технологій.

Недаремно ж сам «Генеральний волонтер при дворі Його Шоколадної величності» Юрій Бірюков саме в розпал дискусій щодо Савченко на початку тижня проспівав оду нинішньому президенту, в якій ОГОЛОСИВ ВОРОГАМИ ВСІХ, ХТО КРИТИКУЄ КЕРІВНИЦТВО КРАЇНИ!

«Гігантський натовп щирих ідіотів», на думку Бірюкова, і є ворогами України. Втім, радник президента не  уточнює, хто більший ворог країни – «зрадофіли» чи Росія, і чи всі «зрадофіли» є ляльками кремлівських режисерів.

На жаль, Бірюков не пояснив, чиїми ляльками, наприклад, є Луценко, Холодницький і Ситник, які вийшли на всеукраїнську сцену з новою супердинамічною виставою «Жучки в акваріумі гризуться гірше, ніж у тераріумі!». Навіщо хлопці, які мали боротися з корупціонерами і крадіями, самі між собою постійно гризуться і вже призабули, що там же якось із Насіровим треба розібратися? Що депутати, на яких влітку подання про зняття недоторканності робили, якось дуже спокійно почуваються?

Гризуться між собою хлопці-антикорупціонери тому, що їм не до боротьби з корупцією! Якби вони справді ловили злодіїв-високопосадовців, то в них була би спільна мета. А так вони «косять бабло», а не корупціонерів ловлять. Тому і взаємна недовіра – в бізнесі, як відомо, друзів немає. Тому  і підставляють весь час одне одного. Перемагає Ситника і Холодницього, звичайно ж, більш досвідчений Юрій Луценко. Він уже відзначився тим, що у справі Пімахової сам особисто агентів під прикриттям «засвітив». І нічого – працює!

Тоді Луценко хотів зняти Ситника, але рявкнули дуже різко зі США – і очільник ГПУ передумав.  Невідомо, чим закінчиться історія з Холодницьким, адже є інформація, що пана генпрокурора знову не пустили у США. Чортівня якась у світі робиться – нашому генпрокурору анулювали візу в США, а він туди насправді зовсім і не збирався їхати на зустріч із якимись лобістами!

В одному добродій Бірюков має рацію – у нас аж надто багато «щирих ідіотів», які через власне невігластво працюють на Росію. КМІС знову нас порадував своїми дослідженнями. Наші політики і політологи люблять похвалитися власним електоратом, розповісти про те, чим українські виборці якісно відрізняються від російських… Так от, уже багато років нашими ЗМІ кочує казка, що це там, у Росії, електорат дізнається про те, що він думає, із телевізора, а наш вітчизняний, мовляв, не такий. Наші хлопці і дівчата, запевняють вітчизняні політологи і політики, не з телевізора беруть головну інформацію, наші телевізору не довіряють, а критично переосмислюють інформацію на основі різних джерел, в першу чергу завдяки Інтернету. Та останнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології показує, що «все воно так, та трішечки не так»: 86 відсотків українців – переважна більшість – новини дізнаються з телевізора і залишаються під впливом  телевізійних маніпуляцій. Довіряють телевізору більше половини. Приємно, звичайно, що дивляться наші люди українське телебачення. Але що вони там бачать, які висновки роблять із побаченого на наших телеканалах? А ось які.

Половина – 52% – впевнені, що війну проти України веде Росія, а третина не знає, хто проти нас воює. Увага! КОЖЕН ТРЕТІЙ УКРАЇНЕЦЬ НЕ ЗНАЄ, ХТО ПРОТИ НАС ВОЮЄ! Так що за патріотичний контент вкладають у голови українцям наші телевізори? Чи, може, в головах наших співвітчизників сидять такі небезпечні таргани, що навіть пропаганда на телеканалах не допомагає?

Ще одна хохма, яку можна винести із соціологічного дослідження КМІС, полягає в тому, що наші люди ностальгують за третьосортною російською кіно- і музичною попсою! 53% УКРАЇНЦІВ НЕ ПІДТРИМУЮТЬ ЗАБОРОНИ ОКРЕМИХ РОСІЙСЬКИХ ФІЛЬМІВ ТА АРТИСТІВ.

Про що вони думають? Яке там критичне мислення, якщо половина досі сумує за Кіркоровим! За чотири роки війни тверезі українці мали би зрозуміти, що  після того, як приходить Кіркоров, завжди прийде Стрєлков із убивствами і занепадом. Чому латентних мрійників про російських загарбників залишається так багато? Телебачення тут не винне, тут щось інше. Тому попри всю жадібність нинішньої влади, попри небезпечність для країни її рішень, головним фактором дестабілізації залишається не Росія і не ГПУ з Президентом, а прості маленькі українці, як любив казати один із попередніх  президентів.

Підготував Ян Борецький для видання InfA

БЕЗ КОМЕНТАРІВ