Станіслав Зозуля, блогер

Немає межі двох речей – Всесвіту і тому, скільки можна вішати локшину на вуха українцям. Хоча щодо першого я не впевнений.

Вигадують різні механізми окозамилювання, прикриваються фіговим листком західних партнерів, упаковують це в красиву упаковку, роблять класні презентації й тріщать, тріщать, тріщать з приводу приводу їхньої прогресивності, ліберальності, реформаторства – все намагаються надати соціалізму людське обличчя. І як же тут обійтися без гендерної рівності!

Справжньою реформою була б підготовка «Укрпошти» до її продажу. Якщо приватники з «Нової Пошти», попри привілеї, які отримує державна пошта, змогли її випередити за якістю, сервісом і затребуваністю споживачами, то дай їм свободу розвитку, якщо їх не обмежуватиме державний монополіст, вони б продемонстрували ще кращі показники. «Нова Пошта» стала б ще кращою, або, можливо, з’явилася б інша компанія, яка б склала їй конкуренцію.

Якщо ж «Укрпошта», як заявляють, виконує певну соціальну роль, то, по-перше, це має бути критично доведено. А по-друге, якщо ця функція дійсно потребує державної підтримки, як, наприклад, доставка пенсій в сільські райони, то краще для виконання цього завдання субсидувати приватника, ніж держкомпанію. Для нас, як для суспільства, соціальне завдання виконувалася б з меншими витратами.

Джерело: Станислав Зозуля