Святослав Стеценко, військовий експерт

Війна – справа молодих. Просто тому, що з віком зменшуються не лише витривалість, спритність, спроможність швидко відновлювати сили, опиратися захворюванням, але й швидкість реагування, швидкість мислення, природна агресивність. Це природні чинники, обумовлені фізіологією людини як біологічного виду, які не можна оминути, які не можна обійти. Винятків з такого дуже мало.

Командири тактичного рівня мають бути до 30 років. Командири оперативного рівня до 40, стратегічного – не старші за 50, а ліпше до 45. Старшим за 50 років нема чого робити у війську попри будь-які заслуги. Якщо потрібен їхній досвід, вони можуть бути радниками, експертами, викладачами, інструкторами, але ні в якому разі не обіймати ні командні, ні адміністративні посади.

Кожен має починати військову службу з солдата, і лише після того найкращі ставати сержантами, найкращі з сержантів – офіцерами. Без винятків.

Наразі у військах багато людей зрілого віку. Це погано. Це небезпечно Це наслідок недолугої оборонної політики, і в цілому антиукраїнської державної політики нинішнього політичного класу мародерів.

Молодь не хоче витрачати своє життя на військову службу і ризикувати життям в АТО саме через те, що не бачить і не розуміє, що їй захищати, заради чого жертвувати. Жебрацьке життя у несвободі не надихає на самопожертву, саме тому молодь обирає еміграцію.

Який вихід? Створення потужної політичної сили. Взяття влади. Встановлення і дотримання таких правил спільного життя, які дають можливість кожному бути вільним, захистити свою свободу, права, гідність, розвиватися, мати добробут. Щоб молоді розуміли і приймали як належне і необхідне оборону своєї країні зі зброєю в руках. Щоб старі були спроможні підставити плече молодим.

Джерело: Святослав Стеценко