Тарас Березовець, політолог

Візит Олександра Лукашенка – до слова, вже другий за 3 місяці – не можна назвати інакше як надзвичайним. Вже 14 вересня стартують спільні білорусько-російські навчання «Захід-2017». Які вкрай хвилюють НАТО і Україну. І не менше вони хвилюють самого Олександра Григоровича. Тому що вперше за 23 роки перебування на посаді у батька білоруського народу немає впевненості, що він зустріне 24 рік на посаді. Інстинкти підказують, що хід подій може прискоритися всупереч волі самого Лукашенка.

Чистки в апараті Міноборони і КДБ РБ проросійськи налаштованих офіцерів начебто повинні були його заспокоїти, але цього не сталося. Тому на перший день офіційного візиту і не було заплановано жодних зустрічей. Приїхав президент на 2 дні, а зустрічі проводить тільки в другий день. Що робив цілий день четверга, з ким зустрічався, про що говорив, піди здогадайся. А консультації були, лише непублічні. Лукашенко переконує, що війна з території Білорусі в Україну не прийде. А хіба Путін коли-небудь говорив, що нападе на Україну? Хоч раз, хоч в одному інтерв’ю? Навпаки, в 2008-му в інтерв’ю DW сказав, що всі розмови про претензії на Крим – нісенітниця.

Правда в тому, що Лукашенко давно не довіряє Путіну і вже не до кінця контролює те, що відбувається на його території, зокрема, і ці самі військові навчання. Путіну не потрібно розв’язувати гібридну операцію на території Білорусі. Навіщо, якщо місцевих військових і спецслужби легко взяти під контроль? Досить прибрати всього одну фігуру. І поставити замість неї місцевого захарченка або плотницкого. А потім з шести областей просто зробити шість суб’єктів Російської Федерації.

Джерело: Тарас Березовец

БЕЗ КОМЕНТАРІВ