Тарас Загородній, політичний експерт

Продовжуючи тему «де брати гроші, якщо немає грошей з ОРДЛО і МВФ?»

Якщо швидко, то з легалізації грального бізнесу в країні (припинити злодійство на митниці, як я вже писав раніше, зараз вважаю фантастикою).

В Україні гральний бізнес офіційно заборонений з 2009 року. Але користі це нікому не принесло. Люди грати не перестали. Гральний бізнес пішов у тінь, з’явилися підпільні казино, ігрові зали з вивіскою комп’ютерних клубів, різні лотереї.

Власники гральних залів як і раніше отримують свої мільярдні прибутки, а їхній так званий «дах» у вигляді чиновників і правоохоронців – наповнює кишені. Єдиний, хто постраждав, – бюджет.

Не менш цікава тема і з лотереєю. За інформацією Державної фіскальної служби України, в 2014 році обіг ринку лотерей доходив до 12,4 млрд. гривень. Понад 300 мільйонів вони платили податків до бюджету. Це 0,065% дохідної частини держбюджету. А в інших країнах – мінімум 1%. Тобто дохід українського бюджету був би близько 5 млрд. гривень, якби ринок не був в тіні.

Але найцікавіше, що більшість власників на гральному ринку – російські компанії. Якби цей бізнес працював офіційно, то шляхом переліцензування, російські власники не отримали б ліцензії через існуючі санкції та втратили б більшу частку контролю над українським ігровим ринком.

Але тут починається найцікавіше. Закон «Про державні лотереї» ухвалений в 2012 році. Міністерство фінансів України мало розробити і затвердити нові ліцензійні умови, а доти оператори працювали за умовами старої ліцензії. Але ніхто не поспішав і впродовж півтора років, аж до втечі Януковича, все залишалося як і раніше.

Переліцензування невигідне в першу чергу російським компаніям. Нічого не змінилося і зараз. Більш того, російські власники грального бізнесу після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі, стали переоформляти свої активи на довірених осіб з України. І тепер вони заявляють, що ніякого відношення до ігрового бізнесу не мають.

До речі, вартість однієї ліцензії – не менше 200-250 мільйонів гривень. Це єдине, що може сприяти виведенню ігрового бізнесу з тіні. І новий закон для цього не потрібен. Потрібно просто прописати це як умову для отримання нової ліцензії. Сподіваюся, що наш шановний Кабмін і не менш шановні народні обранці нарешті візьмуться за справу, а не продовжуватимуть скаржитися на відсутність грошей.

Україна – багата країна і країна великих можливостей. Тільки, судячи з усього, не для українців.

Джерело: Тарас Загородній

БЕЗ КОМЕНТАРІВ