Тарас Загородній, політичний експерт

Вчорашній виступ Зеленського у «Праві на владу» показав його головне слабке місце – Зеленський на сцені та в кіно і в реальному житті – це дві абсолютно різні людини.

На сцені він веселий, дотепний всезнайка, який дає прості відповіді на складні запитання. У реальному житті – це нервова, трохи депресивна людина, яка не факт, що готова до пресингу як з боку політикуму (як казав Рузвельт, «Не йдіть в політику, якщо шкіра у вас трохи тонша, ніж у носорога»), так і з боку реальних, а не віртуальних виборців. Все ж таки артисти і шоубізнес заточені на постійне обожнювання і важко переносять критику (впадають в депресію, починають ховатися, вживають алкоголь. У них немає «шкіри носорога»). А відповідь на нападки – це мало не 70% роботи політика.

Схоже, що його штаб – теж без ілюзій і навіть не пустив на лояльний канал, де суперники його б швидко розгойдали конкретними питаннями і могли б довести до істерики. Інтерв’ю по скайпу – це теж аналог сцени. Плюс є люфт у часі, щоби якось обміркувати відповідь на питання (або отримати підказку).

Чимось нагадує Данилка в образі Вєрки Сердючкі. Сердючка – нахабна, весела. У реальному житті все зовсім інакше.

Але все ж значно краще, ніж черговий «рятівник нації» Вакарчук. Той навіть в тепличних умовах компліментарних інтерв’ю не може зібрати в одному місці дві думки, щоби хто-небудь без підказки зрозумів, що він взагалі мав на увазі.

Згодом Зеленський цілком може перетворитися на політика у здоровому глузді, але для цього потрібна практика. Краще парламентська.

Якщо його занесе на президента, то є великі ризики для нього, і це може закінчиться особистою трагедією. «Старі політики», з яких він так весело глузував, зараз дадуть йому найжорстокіший пресинг з використанням всього арсеналу підстав, розводок, якими славиться наша політика (окремо отримає за знущання зі сцени на концертах. Уявляю з яким задоволенням його будуть розривати і тролити. Раніше відповісти йому не могли, а тепер отримають унікальний шанс відповісти по повній програмі). Не факт, що він впорається з цим з огляду на відсутність лави запасних. У нас не країни Балтії, де це в теорії могло спрацювати. У нас велика країна, в якій потрібно управляти великою кількістю людей. Якщо їх немає, то управляти тобою будуть інші.

Другий фронт пресингу – це вже реальні люди, з якими по скайпу не поговориш. Це поставить під загрозу проходження в парламент його партії. Тому для нього ж краще вийти до другого туру і програти. Інакше може втратити все. А після невдалої пригоди у владу і в «95 квартал» вже не повернешся c таким же успіхом. Тролити і пародіювати політиків маєш моральне право, коли сам не є одним із них.

Ось така фігня, малята.

Джерело: Тарас Загородний