Два місяці минуло від рубіжної для пострадянського простору події – відходу від керівництва Казахстаном багаторічного лідера цієї держави Нурсултана Назарбаєва. Про підкилимну боротьбу за владу і про те, хто реально керуватиме цією центральноазійською державою, у коментарі для видання InfA розповів експерт аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник.

Нурсултан Назарбаєв 19 березня заявив про складання повноважень глави держави після майже 30 років одноосібного правління. На думку експерта, можливою причиною трансферу влади може бути як погане здоров’я, так і бажання зіграти на випередження.

«На 2020-й були заплановані вибори в Білорусі та Казахстані, під час яких Кремль міг би спробувати дестабілізувати ці держави з метою отримання повного контролю над ними.

Повноваження виконувача обов’язків Президента перейшли до голови верхньої палати парламенту Касима-Жомарта Токаєва, якого розглядають як наступника Назарбаєва, що чекав свого часу шість років на посаді голови сенату. Одночасно боротьба розгортається між родичами Назарбаєва – його дочкою та зятем».

Касим-Жомарт Токаєв

З наближенням виборів, що призначені на 9 червня, боротьба між групами еліти загострюється. У травні  почастішали опозиційні мітинги за звільнення політв’язнів, проти перейменування столиці на честь Нурсултана Назарбаєва.

«У будь-якому разі у колишнього президента залишається багато важелів впливу – він залишається пожиттєвим головою Ради безпеки та очільником партії влади «Нур-Отан». Не кажучи вже про титул «єлбаси» («лідер нації») як засновника і першого президента».

Читайте: Попри візантійські маневри, Москва готує для Білорусі аншлюс