Циля Зингельшухер, блогер

Перші враження

Порошенко заслуговував програти. Україна ж заслуговує на кращого президента, ніж Зеленський.

Щодо першої тези, то жодних сумнівів немає. Про це вже сказано достатньо і ще буде сказано набагато більше. Ми намагалися попри всі його проблеми дати йому ще одну спробу, але довіру, яка розбазарювалася протягом багатьох років, неможливо відновити за три тижні.

Щодо другої тези.
Ми, Україна, яка хотіла отримати Незеленського, все таки ще не в більшості, і це потужний сигнал, що громадянське суспільство не повинно ні на мить залишатися осторонь процесів – Корпус вартових Революції Гідності зараз буде затребуваний, як ніколи.
Щоби сприйматися не просто віртуальним Голобородьком з дебільного антиукраїнського фільму і не Антипорошенком, Зеленському доведеться створити чудо і довести нам помилковість вражень про нього. Чи можливі чудеса? На такому рівні майже ні. Але невеликий шанс у нього є, нехай спробує. Починаючи з простих вибачень за свою потворну антиукраїнську акторську кар’єру.

Зараз він поводиться як провінційний актор, який випадково отримав «Оскар» за «Кращий рекламний ролик», і на цю дивину набігли журналісти з усього світу – побачити неофіта і повправлятися у гучності заголовків. Але ейфорія швидко мине. Якщо всередині країни він ще отримає свій «медовий місяць» і матиме певні інструменти для змін на краще, то проблеми ззовні прийдуть навіть не завтра. Вони прийшли вже 5-10 років тому.

І без того малосуб’єктна на міжнародному рівні Україна, на жаль, очевидно стане ще більш залежною – навіть наші стратегічні партнери не будуть витрачати зайвих зусиль, що підтримати слабкого і некомпетентного президента.

Можливо, Зеленський не є обличчям т.з. Проекту «Буратино», але у Кремлі всі задоволені не тільки тому, що тепер можуть знущатися над «параженієм русафоба Парашенка», а тому, що Путін прекрасно знає – ЯК зараз працює система міжнародних відносин. І, повірте, вона спирається не на рішення Радбезу ООН чи обтічне «міжнародне право». Занадто часто захист інтересів на міжнародній арені повністю залежить від лідера країни.

Україна, безумовно, зробила крок вперед після 2013 року. Хоча могла б зробити стрибок.
Але зараз ми знову в небезпеці – вірогідність негативних сценаріїв виросла, ризики збільшилися.

Боротьба за Україну триває)

Джерело: Циля Зингельшухер