За словами нардепа, вчинок Порошенка щодо антикорупції став історичною помилкою

Намагаючись придушити антикорупційні настрої, президент Петро Порошенко припускається історичної помилки. Суспільство, що вже вигнало одного президента-крадія, тепер посилить тиск із вимогою чесної влади. Про це пише нардеп  Сергій Лещенко у статті для НВ.

За словами Лещенка, який, зазначимо, сам потрапив до парламенту за квотою «БПП», Порошенко звик робити брудну роботу чужими руками. Так, Найджела Брауна, анґажованого Банковою на роль аудитора НАБУ, він проштовхував за квотою парламенту.

«Щоб загнати у стійло громадські організації, ручна більшість проголосувала в Раді за закон про декларації антикорупціонерів. Те, що відбувається останнім часом, доповнює картину всього року. У ній СБУ, Генпрокуратура і НАЗК перетворилися на «трійку» політичної вендети, а продажні суди виписують індульгенції різним одіозним діячам на кшталт Юрія Іванющенка. В країні йде повзучий реванш корупціонерів, і тільки одна людина робить вигляд, що це її не стосується», – стверджує нардеп.

Він підкреслив, що спроба Порошенка залишитися в режимі «я весь у білому» виглядає безглуздо, оскільки саме на ньому лежить відповідальність за боротьбу з корупцією в очах населення.

Тим не менше, замість того, щоб очолити цей хрестовий похід, Банкова шукає способи зламати хребет єдиному антикорупційному органу. Порошенко, перебуваючи в ролі «випадкового президента», який у потрібний час опинився в потрібному місці, досі так і не вирішив конфлікт інтересів: він бізнесмен чи державний діяч?

«Снаряди розслідувань, які проводить антикорупційне бюро, вибухають все ближче до Банкової. Не встигли в Адміністрації президента відійти від арешту Насірова, як очікується новий накат – у Спеціалізованій прокуратурі лежить на узгодженні підозра Миколі Мартиненку, цінного товариша і для Порошенка, і для Яценюка, товариша, який одержував відкати на свій швейцарський рахунок за контрактами Енергоатому», – зазначив парламентар.

«Усе більше країн потрапляють у світові новини як зразок того, що антикорупційні викриття змінюють політичний ландшафт, Бразилія, Індонезія, Туніс, Руанда. Соціальні мережі зробили цей світ прозорим, а обмін інформацією – стрімким. Це і є головна броня антикорупціонерів. Їхній голос чути навіть у напівзакритих країнах, що доводить приклад Олексія Навального. Тому Петро Порошенко, намагаючись приборкати антикорупційні настрої, припускається історичної помилки. Наше суспільство, яке вже вигнало одного президента-крадія, лише посилить тиск з вимогою чесної влади. А значить, неминуче переможе», – підсумував депутат.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ