Чесно кажучи, в мене ніколи не було ілюзій, що ми станемо членами ЄС або НАТО у найближче десятиріччя. А якими вони будуть у наступне – не знає ніхто. І не тому, що нас хтось не хоче, а тому що ми навіть на 30 відсотків не відповідаємо формальним критеріям. Ми не зробили поки своє домашнє завдання. Більше того, сьогодні ми його просто ганебно провалюємо. Але це наш вектор. І з нього сходити не варто. Ми це повинні усвідомити.

В мене ніколи не було ілюзій, що війну на Донбасі можна закінчити ціною Криму. Ніколи. Ніколи нам не бачити не те що миру, навіть спокою, поки ми не станемо частиною путінської «фата моргани» у вигляді відновленого СРСР. Це його ідея фікс. І він від неї не відмовиться. Ми просто повинні це усвідомити.

В мене ніколи не було ілюзій, що ми є центром всесвіту і за нас будуть ламати списи всі світові центри тяжіння. Економічно ми навіть не дотягуємо до «розвинених країн… третього світу». За формою правління – ніяка ми не демократія, а справжнісінький клептократичний олігархат. Тому за нас не варто боротися нікому, крім на самих, або близьких сусідів. І це ми теж повинні усвідомити.

Тому, не виключаю, що нас хтось захоче розміняти. І це теж ми повинні усвідомити. Але плани Кіссенджера – Пінчука не мають шансів на успіх. Як не мали шансів і плани Януковича. Ціна для нас дуже зависока – втрата краіни. Та ще й полита кров’ю. І це повинні усвідомити вже вони.

І ще – політику робить не патерналістська більшість та перелякані олігархи, а активна мешість. І вона не погодиться з таким планом. Це теж вони повинні усвідомити.

Нам потрібен свій план. Порадувало в цьому питанні й рішення Президента щодо Давосу і відповідь АП Пінчуку. ( ну, от! Я – порохобот:))

Нам прийдеться не легко. Але ж і було не солодко:(( Прорвемося.

Джерело: Віктор Чумак

БЕЗ КОМЕНТАРІВ