Віктор Лешик: Спроби створити в Україні суспільне мовлення схожі на зусилля ентузіастів-одинаків

Віктор Лешик, журналіст

Дві країни, які демонструють у сучасному розбурханому світі стабільність у розвитку і адекватність у реакціях. Як не дивно – це Німеччина та Ізраїль. Причин багато. Виділю одну, яка стала предметом учорашнього цунамі щодо заборони російських соцмереж.

У Німеччині та Ізраїлі дуже довго не було комерційного телебачення. Довго порівнянно з іншими європейськими країнами і США. Комерція в інформаційній сфері має досить специфічні завдання. І, насамперед, розважати і інформувати в сенсаційному ключі.

Некомерційні медіа (публічні, комунальні, державні) ставлять перед собою інші завдання. Інколи це нахабна державна пропаганда в інтересах однієї ідеології (СССР, гітлерівська Німеччина). А інколи це вкрай необхідне просвітництво, об’єктивне інформування, популяризація знань (британська ВВС, японська NHK). Тривалий час телебачення і радіо в Німеччині та Ізраїлі саме цим і займалося. До речі, за гроші телеглядачів і радіослухачів у формі прямого податку.

Українське ТБ і радіо одразу від пропагандиської радянської моделі перескочило до комерційної. А оскільки інформаційний і мовний (фактично) простір залишився спільним з Росією, то комерційним медіа просто вигідно злегка адаптувати російського виробництва продукцію і не витрачатися на виробцтво своєї, яка в медіа є найвитратнішою статтєю.

Поступово у Москві уряд почав інтенсивно вкладати гроші у «правильне» кіно і скуповувати телеканали, радіо, газети і … соцмережі. Власне, за красивою комерційною обгорткою Путін повернув головну функцію радянських медіа – пропагнду і нав’язування однієї рускоміровської ідеології. У нас цей момент через відсутність власної державної інформаційної політики просто проґавили, віддавши все на поталу комерсантам.

Спроби сьогодні утворити публічне телебаченння і радіо (суспільне) мають характер не спрямованої суспільно-політичної волі, а схожі на зусилля ентузіастів-одинаків. Коли читаю, що колеги з суспільного розраховують на якісь фінанси з Канади чи США, стає просто гірко. Суспільне волею держави має утримуватися суспільством, як це було і є у Німеччині та Ізраїлі. Це і виховний момент. Момент співучасті. Момент формування громадянина, а не соживача халявної продукції з Росії.

Джерело: Viktor Leshyk

БЕЗ КОМЕНТАРІВ