Віктор Лешик, журналіст

Вважаю, що це найбільша помилка Петра Порошенка. Рішення вдруге балотуватися. Воно виникло не зараз, а, схоже, ще кілька років тому. У той момент, коли активно топили прем’єр-міністра Яценюка і ставили на його місце вірного учня – Гройсмана. Фактично у той момент повнота всієї влади сконцентрувалася в одних руках. А це ще той магніт, який візьмеш у руки і вже випускати не хочеш, чи не можеш.

Болісні реформи, спричиненені грабунком попередників і війною, відтоді стали чітко пов’язуватися у свідомості посполитого виборця з Петром Порошенком. І чим більше він піарився на ТБ, тим більше ріс його негативний рейтинг.

Ми – нація мазохістів, але ж не настільки, щоб любити хірурга, який ріже без наркозу і обіцяє, що буде ще важче.

І помилкою є не сам факт його непоборного марнославства. Помилкою його, як державника, стало не розуміння найочевиднішого – хай би яким дурним зазомбованим і сотні разів зґвалтованим не був цей народ, він, маючи право вибирати, не обере добровільно ґвалтівника. Державник Порошенко мав би думати про естафету на ці вибори. Взяти на себе весь негатив і дати дорогу людині (хай з ближчого оточення), але віддану ідеям державності і відродженню українства, як нації. Не знайшов, чи не хотів знайти. Чи оточив себе такими, що самому страшно стало, коли уявив їхнє самостійне плавання.

Джерело: Viktor Leshyk