Віктор Лешик, журналіст

Людська популяція у більшості своїй складається з посередностей. Вони не дурні і не надто розумні. Прагматичні, хитрі, приземлені, працьовиті й не дуже. Кмітливі й загальмовані, живуть одним днем, мало цікавляться високими «емпіріями». Не люблять різкі, мало зрозумілі зміни.

Людей з вродженими яскравими задатками, що не дали затоптати себе батькам і шкільним вчителям, відсотків 5-10, не більше. Рівно стільки ж можна віднести до соціальних неадекватів – людей, які мало чим відрізняються за своїми інтелектуальними потугами від курки. Бачать перед собою – пам’ятають, відвернулись – забули.

12 відсотків тих, що збираються голосувати за мразоту, об’єднану в «Опозиційну платформу» – це якраз вони. Нічим іншим це неможливо пояснити. Медведчук, Вілкул, Бойко, Рабінович, Шуфрич, Бахтеєва, Королєвська, Мураєв… нічого, крім громадянської війни, навіть не обіцяють. Кого проти кого? Злиденних проти олігархів?! Та що ви – вони самі ж олігархи, або на службі у них. Носіїв прагматичних новаторських ідей проти консервативного совкового болота? Та ні – вони і є те саме крадійкувате совєтське болото. Тоді кого до війни вони підштовхують? Українських громадян, які, як правило, рускогаварящіє, яким не вистачає інтелекту вивчити споріднену мов, які марять що повернеться ситий, справедливий СССР (який був тільки в газеті «Правда») проти українців україномовних, які тільки стали згадувати і писати свою власну історію, надибують свій шлях до сучасної цивілізації.

Не треба навіть всю цю компашку агентами Кремля обзивати – вони, насамперед, агенти власної кишені. Все життя цим займалися – зіштовхнути лобами, пограбувати дурників і чкурнути у той же Ізраїль на відсидку до чергового сплеску активности тих самих 10-12 процентів, які забули, що було вчора.

Джерело: Viktor Leshyk