Віктор Лешик, журналіст

«Немає держави», «це не держава». Чули таке? Українські державні інституції не тільки слабкі і корумповані, понад те вони спрямовані конкретно проти громадянина. Все, до чого торкається наша бюрократія з найліпшими прогресивними законами, перетворюється на токсичне сміття. Пригадую, як навіть Янукович, коли починав своє президенство, плакався, що всі прогресивні зміни тонуть у шухлядах чиновників. Вони – жерці тієї самої системи, яку молоді реформатори пробували зламати. Вони роблять дефіцит бланків цифрових паспортів, вони блокують електронні реєстри, обходять легко всі ті прозорі електронні торги, виводять з ладу великі вантажні ваги на дорогах… Тільки з метастазами можна порівняти таке явище. А що в корні його? Гігантська державна власність і повна безправність прохача перед бюрократом. Ну, не відповість він тобі протягом місяця. Роками не видає без хабаря якусь довідку… і що? А нічого. З усіх видів безкарності ця – найгірша. Тому що вона знеособлена. Як правило, колективна. Ніхто ніколи нікого не покарає за «Ротердам+», тому що НКРЕКП колективно голосувуала за нього. Як і тисячі сільских, селищних, районних сесій за грабунок землі, що ніби-то не приватизується. Бюрократія, яка працює лише на себе, унеможливлює становлення держави для більшості людей. Нам потрібен реформатор саме бюрократії. Не Макрон чи Піночет, а Конрад Аденауер. Той, хто мав справу з німецькою сучасною бюрократією, мене зрозуміє.

Джерело: Viktor Leshyk