Віктор Лешик, журналіст

ДУМАЙ!
З обіцянкою швидко покінчити з АТО і повернути мир новий президент зайшов у 2014 році на Банкову. Сьогодні він шельмує і називає агентами Путіна тих, хто на тих самих обіцянках швидкого миру пробує витіснити його з крісла президента. Лицімір’я? Чи може щось радикально змінилося між ситуаціяєю 2014 року і нинішньою? Нічого. Повна тотожність. Війна Росії проти України розпочалася ще до оголошення президентських виборів у 2014 році. І викарбована вона на медалі за приєднання Криму до Росії – 22 лютого 2014 року.

Міфологема, яку офіційні тлумачі нав’язують нам з осені 2014 року, звучить так: були якісь бандитські заворушення, які підтримувалися Росією, а от, починаючи з Іловайська, почалася відкрита фаза агресії Росії проти України. І це суспільство, нажахане війною і віроломством «брата», проковтнуло і ковтає далі. Тобто до Іловайська не було військового відторгнення Криму у лютому – березні, не було диверсантів російських у Слов’янську, не було обстрілу російськими «градами» з території Росії нашої землі.

От з осені 2014 року у нас почалася і триваває Велика Вітчизняна Брехня про війну з Росією.

Ті ж офіційні тлумачі, як грандіозну перемогу дипломатії Порошенка подають мінські угоди. Нібито вони припинили гарячу фазу війни. Не подвиг добровольців, волонтерів, захисників Донецького аеропорту, а геній дипломатії. Всі пам’ятають, як після першого Мінська наших воїнів чмирі Мотороли шманали і пропускали в аеропорт вмирати? А це було результатом мінських домовленностей.

Вважав і вважаю, що саме у першій половині 2014 року, каталізоване переможним Майданом і війною, розпочалося бурхливе відродження української нації. Його розстріляли в Іловайську, його зрадили в Мінську, його зрадили в Дебальцевому і розпихали по тюремних камерам 10 000 відчайдухів, котрі першими пішли на ту війну. І не взяли з собою білих рукавичок і дипломатичний хист.

Війна від того, що її не називають війною, не перестає бути війною. Брехня про неї розпружила суспільство, посіяла і сіє розбрат між тими, хто готовий був творити нову українську націю. І тому не дивують три перші лідери президентських перегонів – результат зомбування і тотальної брехні.

Я буду голосувати за того, хто всупереч усьому вважає, що чесних більше. І їх таки більше, просто їх слід знову об’єднати, як це було на Майдані. Там секрет нашої перемоги і голка смерті Кощея-Путіна.

Джерело: Viktor Leshyk