Віктор Лешик, журналіст

У День незалежності США доречним є не тільки привітання, але й пошук відповіді на запитання: чи є інтерес США в існуванні України?

З огляду на недавню історію взаємин і ставлення (заяви Буша-старшого у Києві, Будапештський меморандум, заяви і дії Б.Обами, суперечливі послання Д.Трампа) може скластися враження, що США байдуже, що тут буде у глухій європейській провінції, під боком у ядерної наддержави Росії, для якої Україна – Малоросія, одвічна зона інтересу і впливу.

Так насправді дуже тривалий час виглядало. За інерцією нас Обама вже «обмінював» на Сирію, зараз нібито Трамп готовий скинути «чемодан без ручки» в обмін на спокій у Венесуелі. Мені видається, що ця інерція смислово вже застаріла. Оскільки за ці роки на фоні війни Росії проти України чіткіше викристалізувалися інтереси США не скільки в Україні, стільки у Європі.

Кілька десятиліть американські політики усіляко підтримували інтеграцію країн Європи в Єропейський Союз. Для США це виглядало, як суттеве скорочення власних витрат на мир і спокій в Європі та створення єдиного дружнього суб’єкта для торгівлі та у військовій взаємодопомозі. І раптом на фоні останніх подій (у тому числі і в Україні) дітище США і європейських країн-лідерів сказало американцям: ми не готові укладати з вами на ваших умовах велику Угоду про зону вільної торгівлі; ми не готові нести нарівні з США воєнні видатки, ви добре тримали ядерну парасольку над нами – тримайте її і далі.

Почуття амерканців, які трохи знають історію Другої світової війни і відбудови Європи, можна зрозуміти. Це навіть дуже схоже на зраду і чорну невдячність. Яка ще посилюється інтенсивним економічним зближенням з геополітичним противником США – Росією. Вперше американський президент радить досі члену ЄС, а саме Британії, швидше забиратися звідти. Зараз у Конґресі США готується документ, який засуджує повернення Росії в ПАРЄ. США нарощує військову співпрацю із Польшею поза рамками НАТО.

Видатки на оборонну допомогу Україні ще досить незначні, але стабільні. Очевидно, на сьогодні, враховуючи настрої лідерів ЄС, у США немає великого бажання радити Україні швидко рухатись у ЄС. У такому разі в ролі кого чи чого США бачить Україну? Очевидно навіть у самих США далеко до єдиної позиції. Однак, виходячи з наростання впливу Росії у європейських справах, Україна, її значення для США буде тільки зростати. Навіть усупереч електоральним вподобанням українців, які часто прямо зараз хочуть все і всього.

Джерело: Viktor Leshyk