Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр»

Попри те, що переважна більшість українських виборців категорично відмовляється бачити Порошенка знову президентом, він сам іншої думки про свою історичну роль і блискучу долю. Насправді Порошенко дійсно впевнений, що він зуміє зберегти владу і вдруге стати президентом. Це нахабно і цинічно, але йому, дійсно, все життя щастило навіть з «кличками» на відміну від Путіна. Порошенко за своє довге авантюрне життя жодного разу ніде не працював і жодного разу не сидів у в’язниці. Навіть Путін вважає його щасливчиком і розраховує і далі використовувати його в своїх підступних планах проти України. Тому якщо не «миттям, то катанням» Порошенко сподівається прорватися і зберегти владу за будь-яку ціну – за рахунок національних інтересів і майбутнього України.

Як справжнього олігарха, який домігся президентської влади, його не цікавить, як довго проживе Україна після його правління, але головне – це його особисте майбутнє, а не майбутнє країни. Те, що Порошенко «витворяв» з Україною у 2014-2019 рр., переконало його, що те ж саме можна робити з країною ще п’ять років. Треба тільки «проскочити» неприємний момент президентських виборів 2019 року. Його самовпевненість у своїй перемозі зростає так само швидко, як і презирство до українського народу, який погодиться ще п’ять років терпіти Порошенка.

Порошенко глибоко впевнений, що українські виборці – це не той фактор політики, на який можна або треба звертати увагу після закінчення виборів. Він упевнений, що після своєї скандальної перемоги на несправедливих, нечесних президентських виборах люди «покричать і заспокояться», а він займеться улюбленими і важливими справами – збагаченням і помстою тим, хто критикував, сумнівався чи оскаржував його владу.

Порошенку-2, як президенту другого терміну, залишилося розв’язати тільки чотири маленькі проблеми.

Перша – як змусити Захід визнати скандальні вибори, відповідно, як змусити зарубіжних політиків приїхати на інавгурацію старого-нового Порошенка. А Кремлю досить буде реальної влади Порошенка-2 над Україною, а не її демократичної легітимації. Більш того, чим слабкіша і непристойніша буде «перемога» Порошенка на виборах, тим більше він потребуватиме допомоги Росії. З перемогою Порошенка на президентських виборах Кремль пов’язує сильну надію на внутрішню деградацію України та її перетворення на подобу «путінської» Росії. Після цього всій Європі буде ясно, що Україна – це всього лише знівечена, вічна копія і «огризок Росії». Що й потрібно було довести.

Друга проблема – що робити з популярним Зеленським, який після виборів нікуди не зникне, і з Тимошенко, яка буде впевнена, що у неї вкрали перемогу?

Третя проблема, яка хвилює Порошенка-2, який нібито «переміг» Україну на президентських виборах 2019 року, де проводити інавгурацію – в Житомирі або Вінниці. Все підходить, крім Києва. Бо його «інавгурація» в Києві, на Майдані або у Верховній Раді – це відрите знущання над приниженими, обдуреними і переможеними українськими виборцями.

І четверта проблема «Порошенка-2» – як і на кого направити накопичений гнів українських виборців. Президентські вибори повинні були «випустити пару» народних протестів, заспокоїти людей, принести зміни і оновлення країни. Адже люди розраховували на зміну влади і виникнення перспективи в ході президентських виборів, але їх знову обдурили, як і в 2014 році. Звичайні прийоми Порошенка – кадрові перестановки, обіцянки «рубати руки» мародерам і корупціонерам, відволікання уваги суспільства, підбурювання людей між собою і маніпулювання громадською думкою вже не допоможуть утримати владу.

Джерело: Виктор Небоженко