Директор служби «Український барометр», політолог Віктор Небоженко

Одні не знають, як можна довше зберегти владу, інші не знають, як можна швидше отримати владу. Зустріч президента України Зеленського з керівництвом Верховної Ради завершилася нічим. Верховна Рада не має довіри народу (3-4%) і за півроку до парламентських виборів мріє, принаймні на якийсь час, здобути величезну владу колишнього президента Порошенка, який усі 5 років знущався над ними. А новий президент Зеленський, маючи мандат народу і переконливу перемогу на виборах (73%) хоче як можна швидше обійняти посаду і отримати величезний спадок влади, накопичений за 5 років колишнім президентом Порошенком.

Стратегія політичного саботажу, яку використовує керівництво ВРУ, лише на перший погляд свідчить про силу українського парламенту. Насправді вона малоефективна, оскільки чим довше народні депутати чинитимуть спротив новій владі і шантажуватимуть Зеленського, тим менше у них шансів потрапити у новий парламент. Тим більше, що запас міцності і резерв часу у чинної Верховної Ради мінімальний і тримається на саботажі і блефі. Їм нічого запропонувати українському суспільству. Тому ВРУ чинить спротив. Чим більше вона саботує вступ Зеленського на посаду, тим більше вона злить його нетерплячий електорат.

А поки від цього дрібного конфлікту між старою ВРУ і новим президентом України щодо дати інавгурації виграє лише один політик – колишній президент Порошенко, зацікавлений у тому, щоб в Україні як можна довше продовжувався період хаосу і політичної невизначеності, що дозволить йому провести евакуацію і конспірацію своїх основних корупційних структур і краще підготуватися до парламентського реваншу.

Парадокс у тому, що Порошенко не планує під час «зміни шкіри» або ребрендинґу своїх політичних сил брати з собою в майбутнє тих, кого зараз він використовує у боротьбі з Зеленським. А українським виборцям і новій президентських адміністрації нинішні депутати БПП і НФ тим більше не потрібні.

Джерело: Віктор Небоженко