Директор служби «Український барометр», політолог Віктор Небоженко

Багато хто підозрює, що все, що робить Генпрокурор Луценко, тісно пов’язано не скільки з діяльністю правоохоронних органів, скільки з цілями політичного виживання президента України Порошенка. Власне, для цього «вторинного використання» Луценко президент Порошенко і «продавив» його призначення на архіважливу посаду Генпрокурора. Особливо під час президентських виборів. Порошенку потрібен був не прокурор для радикальної чистки органів влади від жахливої ​​корупції, а політичний боєць, здатний у потрібний час кинуться в бій, спалити свій політичний капітал і репутацію, загинути заради свого Вождя або Господаря. І Луценко не підкачав. Замість того, щоб під час виборів вибрати нейтральну позицію, «прикинутися» юристом або Генпрокурором, Луценко сміливо поліз у велику політику на стороні «кульгавої качки», президента-олігарха Порошенка.

Під час виборів виявилося, що президенту-кандидату Порошенку не вдалося знову обдурити українців, вони бояться або зневажають його і не хочуть за нього голосувати. Порошенко думав, що сам легко впорається з президентськими виборами 2019 року, але нічого не вийшло. Тепер йому терміново потрібна допомога Путіна. Навіть тотальну фальсифікацію за допомогою свого адмінресурсу і масової соціальної корупції він не може провести без російської підтримки, особливо в південно-східних регіонах України. Тому Порошенко відчайдушно потребує допомоги Кремля. Але прихований антиамериканізм Порошенка і його таємні клятви Путіну не влаштовують Кремль. Вони вимагають відкритого дистанціювання кандидата в президенти Порошенка від Заходу і перш за все від США. Порошенко як може тягне час і викручується. Порошенко не може зробити «камінґ-аут» і прямо заявити, що йому Кремль ближче Вашинґтона. Так він миттєво втратить електорат Західної України, але не поверне собі виборців Сходу країни. Тим більше, що Кремль «дозволив» йому, під час виборів і заради перемоги на виборах, під контролем Медведчука, використовувати легку антиросійську риторику Але Порошенко, як завжди, захопився і в ході виборчої кампанії, гонитві за голосами виборців, став критикувати святе – самого Путіна. Тому зараз Кремль вимагає від Порошенка не слів, а доказів своєї лояльності.

І тоді Порошенко замість себе кидає в бій на амбразуру свого вірного друга Юрія Луценка.

Недовго думаючи Генпрокурор Луценко оголошує на весь світ, що посольство США в Україні не «донесло» йому 4 млн доларів і нахабно вимагало від нього  не чіпати своїх «друзів». Луценко заявив, що посол США нібито передала йому «список недоторканних» для правоохоронних органів. Це прямий тиск могутніх США на слабовільну і корумповану Україну, її президента та прокурора. Держдеп США змушений був виправдовуватися, чого не було вже багато десятиліть. Європа насторожилася, якщо Путін після виборів отримає Україну, то це серйозно ускладнить геополітичне становище ЄС. А Кремлю, навпаки, повинна була сподобатися відкрита антиамериканська позиція вірного друга Президента Порошенка.

В кінцевому підсумку, виходить, що зараз, під час президентських виборів в Україні, «посмішка Путіна» для Порошенка важливіше «гніву Трампа». Оцінить Кремль антиамериканський хід Порошенка-Луценка чи ні?

Джерело: Віктор Небоженко