Віталій Чепинога, народний депутат України, блогер

Їхав містом, читав борди…

Все ж таки, харизма така штука, що вона або є, або її нема, хоть ти вбийся… Не набувне. Не приобретається і не купляється й за дурні гроші…

От напрімєр, «кандідат Вілкул»… Чоловік уже й красіву бороду відпустив, і в ополонку стрибав прямо посеред зіми, і хрестився з обох рук, в трусах на морозі… – Х*ен там! Не работає!

І навіть ватно-орієнтований виборець, вбачивши «кандидата», тільки тупо перепитує сам у себе: «Ето ещьо што за ху…?» Що вже казати про інших…

Нема харизми. Є тільки карма, але хе*ова…

Карма в принципі доволі справедлива річ. Вона дає шанс на спокуту. Якщо ти в прошлій жизні був молодшим Добкіним, то в слєдующій можеш запросто стать Добкіним-старшим, а може даже й Кернесом…

А от про Вілкула в давніх «Вєдах» мовиться безкопромісно: якщо був в прошлій жизні «вілкулом», то і в наступній «вілкулом», і далі – тоже і через одного – також «вілкулом»…

Не спокутується… Хто зна чого так…

Джерело: Віталій Чепинога