Гра мудрих зближує людей усіх континентів, служить справі миру і допомагає встановлювати дружні контакти між різними країнами. Та чи відповідає дійсності девіз ФІДЕ «GENS UNA CUMUS» («Ми одна сім’я») після виборів нового президента цієї міжнародної організації? На Конгресі ФІДЕ, який відбувся днями в Батумі під час Шахової олімпіади, Дворкович здобув перемогу над віце-президентом федерації греком Георгіосом Макропулосом. Цю, здавалось би, суто спортивну новину практично всі інформагентства  подали як головну політичну подію. Чому?

Президентом однієї з найвпливовіших спортивних організацій світу – Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) – став громадянин РФ, чільний представник путінського режиму Аркадій Дворкович. Він замінив на цьому посту іншого скандального росіянина (калмика) Кірсана Ілюмжінова, який понад чверть століття очолював ФІДЕ, а нещодавно за різноманітні порушення був усунутий від виконання своїх повноважень.

Протеже Кремля став новин президентом Міжнародної шахової федерації

У це важко повірити, але ще трохи більше трьох місяців тому Аркадія Дворковича в світі шахів за межами Росії, де він був членом опікунської ради їхньої шахової федерації, знали лише завдяки його батькові, відомому міжнародному шаховому арбітру. Загалом про Дворковича знають як про топ-чиновника, зокрема у недалекому минулому – віце-прем’єра РФ.

За всіма попередніми розкладами, грек мав перемагати, але підсумки голосування здивували дуже багатьох – 103:78 на користь ставленика Кремля. Здивував і британець Найджел Шорт, який був третім кандидатом у цій компанії. Колишній претендент на звання шахового короля, який відмовився разом з Гаррі Каспаровим грати свій матч за шахову корону під егідою ФІДЕ, західна людина, яка розуміється на демократії, доволі несподівано для багатьох зняв свою кандидатуру на користь росіянина. І це – знаючи, як пачками скуповували голоси делегатів ще за президентства «хана Кірсана», який активно допомагав Дворковичу в його виборчому бліцкріґу. Зазначимо, що президент нашої ФШУ Володимир Капустін публічно закликав підтримати опонента нового президента.

У міжнародних шахах давно вже все погано. І, звісно, права рука Ілюмжінова Макропулос був причетний до багатьох скандалів. Але також усі чудово розуміли, що влада, тотально узурпована росіянами, ФІДЕ не покращить.

Самі вибори мали не стільки спортивний, скільки політичний аспект. І росіяни дуже наполегливо працювали на користь свого кандидата (як це вони вміють робити відомо за допомогою яких «аргументів»…).

Перші міжнародні змагання під егідою ФІДЕ з новим керманичем на чолі – Чемпіонат світу серед жінок, що відбудеться вже цієї осені в російському Ханти-Мансійську, і наступна Шахова олімпіада, яка відбудеться у залі, де висить велика мапа РФ з нашим Кримом.

 

Тим часом з’явилась офіційна інформація, що всі п’ятеро українських шахісток, які отримали право виступати у фінальній частині світової першості, підписали контракти з російськими організаторами і гратимуть у державі-агресорі. А вже сьогодні, 4 жовтня, відбудеться матч жіночих збірних України і РФ у передостанньому турі Всесвітньої шахової олімпіади, яка завершується в Грузії. Переможець цього поєдинку може стати чемпіоном.

Показово, що першим Дворковича привітав Путін, який напевно доклав руку до перемоги його креатури. Керманич Кремля висловив зворушливе сподівання, що шахи «залишаться чистим від політики видом спорту».

Оце і є чиста від будь-яких домішок моралі квінтесенція цинізму. Таке відчуття, що світ живе в будинку для божевільних, і щоб світ здавався нормальним, треба бути трохи не при собі, як герой цього анекдоту:

«Випускають божевільних додому з психлікарні і перевіряють, одужали ті чи ні. Питають одного: – В унітазі риба ловиться? – Ні, звичайно. – Добре, можеш іти додому. Пацієнт виходить. Його запитують: – Чого від тебе хотіли? – Та запитали, чи є риба в унітазі. – І що ти відповів? – Звісно ж, сказав «ні». Я ж не дурень, щоб рибні місця видавати!».

Дмитро Нагорний для видання InfA

Читайте: Сім днів спорту: українські успіхи в настільному тенісі й боротьба за перемогу на Шаховій олімпіаді

Дмитро Нагорний: Чи варте коронування шахової принцеси Анни ручкання з ворогами?