Україна не спромоглася довести провину брата екс-голови Адміністрації президента часів Януковича

Європейський суд у Люксембурзі визнав незаконною останню хвилю санкцій, запроваджених проти народного депутата України Сергія Клюєва Радою ЄС в 2017 році. Про це пише Європейська правда з посиланням на прес-службу Суду ЄС.

Рішення ухвалили відповідно до скарги, що її подав Клюєв у 2015 році – вона стосувалася хвилі санкцій, яка діяла до березня 2016 року. Між тим, під час розгляду скарги до неї додали документи з нових санкційних хвиль, зокрема останньої, запровадженої в березні 2017 року. Підстави санкційних обмежень за цей час не змінилися – народний депутат Сергій Клюєв, брат екс-голови Адміністрації президента Андрія Клюєва, перебував під економічними обмеження (заморожування активів в ЄС) через подання Києва про «зловживання публічними коштами».

У своєму рішенні Суд зауважив, що обмежувальні заходи можуть накладатися лише на тих посадовців, які «ідентифіковані як відповідальні» за незаконне привласнення коштів держави. Суд ЄС вважає, що Рада Європейського Союзу, накладаючи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретної особи.

У даному разі, на думку суддів, є підстави для «сумніву в адекватності доказів», які українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до уваги аргументи самого Клюєва.

Видання зазначає, що за останні роки Суд Європейського Союзу неодноразово ухвалював рішення про скасування санкційних обмежень, запроваджених проти колишніх посадовців. Однак це рішення стало першим, коли під сумнів поставлені нині діючі санкції. Крім того, оприлюднене 21 лютого рішення ставить під загрозу продовження санкцій проти інших посадовців, чию вину Україна так і не спромоглася довести.

Як відомо, Генпрокуратура підозрює народного депутата Клюєва в шахрайстві в особливо великих розмірах. Згідно з поданням прокуратури, Андрій і Сергій Клюєви шляхом афери заволоділи ВАТ «Завод напівпровідників» і домоглися обслуговування його кредиту з бюджетних коштів.

У в 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми вирішили взяти участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ «Завод напівпровідників» (Запоріжжя), але не мали на це права, оскільки їхні фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.

Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використовувати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало грошей. Для цього підійшло кіровоградське ТОВ «Силікон». На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником «Силікону» Г. І. Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій заводу напівпровідників за умови подальшого розділу їх навпіл між Клюєвими і «Силіконом». Коган погодився.

Пізніше підконтрольні Клюєвим фірми передали «Силікону» необхідні кошти, і компанія виграла аукціон, ставши власником «Заводу напівпровідників». Проте, потім Клюєви переконали Когана у необхідності укладення додаткових угод між «Силіконом» і своїми фірмами, в результаті яких «Силікон» потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом. У результаті Клюєви через свою австрійську компанію «Актив Солар Холдинг ГмбХ» заволоділи акціями заводу напівпровідників.

Також Клюєва звинувачують у заволодінні державними коштами, які були виділені «Укрексімбанком» та Державним агентством інвестицій і розвитку на розвиток підприємство. Затримання та арешт Клюєва в парламенті мають розглядати окремим голосуванням.