Юрій Касьянов, волонтер, громадський активіст

Гройсман заявив, що він – «абсолютно, повністю незалежний від будь-кого». Смішно… А якщо Петро Олексійович образиться? Взагалі в нашій політичній державній конструкції становище прем’єра – дивне, незрозуміле. Прем’єр-міністр у нас – щось на зразок найманого директора на приватному підприємстві. Він повністю залежить від волі власників, господарів життя.

Гройсман – звичайний, типовий український прем’єр. Ні риба, ні м’ясо. Жодними подвигами на ниві служіння Батьківщині не відзначився. Та й за великим рахунком в нашій країні для обивателя немає жодної різниці, яке там прізвище у прем’єра. І весь фокус заміни Яценюка на Гройсмана полягав лише в перерозподілі місць біля державного корита. І більше нічого.

Будь-який наш уряд при будь-якому режимі не ставить перед собою і країною жодних амбітних цілей. Ні боротьба з бідністю. Ні перемога у війні. Ні прорив на ринку космічних перевезень. Ні розвиток вітчизняного автопрому. Ні збереження екології … Нічого не цікавить.

Всі грандіозні перемоги, як і досягнення середньоєвропейського рівня життя, щоразу, при кожному уряді відкладаються на найближчі двадцять-тридцять років. Головне завдання будь-якого Кабінету міністрів – обслуговування інтересів можновладців, олігархів, збереження існуючої чиновницько-бандитського феодальної системи державного управління.

Гройсман залишається. А кого б ви хотіли бачити прем’єром? За умови, що – фантастика! – прем’єр дійсно незалежний?

Джерело: Юрий Касьянов

БЕЗ КОМЕНТАРІВ